1 Т еперь тем, кто находится в единении со Христом Иисусом, нет никакого осуждения,

Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,

2 п отому что Закон Духа, дающего жизнь через Иисуса Христа, освободил тебя от закона греха и смерти.

бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.

3 Т о, что не в силах был сделать Закон, не способный перебороть нашу греховную природу, сделал Бог. Он послал Своего Сына в теле, подобном греховному человеческому телу, и осудил грех, сделав Его тело жертвой за наши грехи.

Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

4 О н сделал это для того, чтобы справедливые требования Закона были исполнены в нас, живущих не по греховной природе, а по Духу.

щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.

5 Ж ивущие по греховной природе думают о том, чего хочет эта природа, а живущие по Духу – о том, чего желает Дух.

Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.

6 М ысли, исходящие от греховной природы, ведут к смерти, а мысли, исходящие от Духа, – к жизни и миру.

Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,

7 Г реховный образ мыслей враждебен Богу. Он не подчиняется Божьему Закону, да и не может подчиняться.

думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.

8 П оэтому живущие под властью греховной природы не могут угодить Богу.

І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.

9 Н о если Дух Божий живет в вас, то вы уже находитесь не под властью греховной природы, а под властью Духа. А в ком нет Духа Христа, тот и не принадлежит Ему.

А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

10 Е сли же в вас живет Христос, то ваше тело мертво для греха, а Дух – ваша жизнь для праведности.

А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

11 Е сли в вас живет Дух Того, Кто воскресил Иисуса из мертвых, то Воскресивший из мертвых Иисуса оживит Духом Своим, живущим в вас, и ваши смертные тела.

А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

12 П оэтому, братья, мы не должники греховной природы, чтобы жить так, как она нам диктует.

Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;

13 Е сли вы живете так, как вам диктует греховная природа, вы погибнете. Если же вы Духом умерщвляете ее действия, то будете жить.

бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.

14 П отому что все, кем руководит Дух Божий, являются сыновьями Божьими.

Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

15 В ы получили не дух рабства, чтобы опять жить в страхе, а Духа усыновления, Которым мы и обращаемся к Богу: «Абба! Отче!»

бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!

16 Д ух Божий свидетельствует вместе с нашим духом о том, что мы дети Божьи.

Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.

17 А если мы Его дети, то и наследники. Наследники Божьи и сонаследники Христу. Ведь если мы страдаем вместе с Ним, то вместе с Ним и будем прославлены. Будущая слава

А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.

18 Я считаю, что наши нынешние страдания ничего не значат в сравнении с той славой, которая ожидает нас в будущем.

Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

19 В едь все творение с нетерпением ожидает откровения сыновей Божьих.

Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,

20 П отому что творение было подчинено бессмысленности существования не по своей воле, а по воле Того, Кто подчинил его. Но у творения есть надежда на

бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,

21 о свобождение от власти тления, чтобы обрести ту же славную свободу, что и дети Божьи.

що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

22 М ы знаем, что все творение до сих пор стонет и мучается, как женщина при родах,

Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.

23 и не только оно, но и мы, получившие Духа, как залог того, что нас ожидает, тоже внутренне стонем, с нетерпением ожидая полного усыновления – искупления наших тел.

Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

24 В этой надежде мы и спасены. Но надежда не бывает направлена на то, что уже видимо; если что-то уже видимо, то на что же надеяться?

Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?

25 М ы надеемся на то, чего не видим, и терпеливо этого ожидаем.

А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

26 Т акже и Дух помогает нам при всей нашей слабости. Мы не знаем даже, о чем нам следует молиться, но Дух Сам ходатайствует за нас вздохами, которые не могут быть выражены словами.

Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.

27 Т от, Кто исследует сердца, знает мысль Духа, потому что Дух ходатайствует за святых в согласии с Божьей волей. Любовь Божья в Иисусе Христе

А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

28 М ы знаем, что Бог все обращает во благо для тех, кто любит Его и кого Он призвал по Своему замыслу.

І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

29 П отому что кого Он заранее узнал, тех и предопределил быть подобными образу Своего Сына, так что Иисус стал Первенцем среди множества братьев.

Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.

30 А кого Бог предопределил, тех Он и призвал, а кого призвал, тех и оправдал, а кого оправдал, тех и прославил.

А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.

31 Ч то же нам сказать об этом? Если Бог за нас, то кто против нас?

Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

32 Т от, Кто не пожалел Своего Сына, но отдал Его за всех нас, разве не дарует с Ним и всего остального?

Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?

33 К то будет обвинять избранных Богом? Если Бог оправдывает,

Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

34 к то может осудить? Христос Иисус, Который умер, но воскрес и сейчас находится по правую руку от Бога, ходатайствует за нас.

Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.

35 Ч то может отлучить нас от любви Христа? Скорбь или трудности? Преследования или голод? Нагота или угроза казни?

Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

36 Н аписано: «Ради Тебя убивают нас всякий день и смотрят на нас, как на овец перед бойней».

Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.

37 Н о мы одерживаем величайшую победу над всем этим благодаря Тому, Кто полюбил нас.

Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

38 И я уверен, что ни смерть, ни жизнь, ни ангелы, ни власти, ни настоящее, ни будущее, ни силы,

Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

39 н и высота, ни глубина – ничто во всем творении не может отлучить нас от любви Бога в Христе Иисусе, нашем Господе!

ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!