1 С остарившись, Самуил назначил судьями Израилю двух своих сыновей.

І сталося, як Самуїл постарівся, то поставив синів своїх за суддів для Ізраїля.

2 Е го первенца звали Иоиль, а второго сына − Авия. Они были судьями в Вирсавии.

І було ім'я перворідного сина його Йоїл, а ім'я другого його Авійя, судді в Беер-Шеві.

3 Н о его сыновья не следовали по отцовским стопам. Они гонялись за нечестной наживой, брали взятки и извращали правосудие.

А сини його не йшли його дорогою, і вхилялись до зиску, і брали підкупа, і ламали Закона.

4 В се старейшины Израиля собрались вместе и пришли к Самуилу в Раму.

І зібралися всі Ізраїлеві старші, і прийшли до Самуїла до Рами,

5 О ни сказали ему: − Ты стар, а твои сыновья не следуют по твоим стопам. Поставь же царя, чтобы он вел нас, как это у всех других народов.

та й сказали до нього: Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів.

6 Н о когда они сказали: «Дай нам царя, чтобы он вел нас», − это не понравилось Самуилу. Он помолился Господу,

І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: Настанови нам царя, щоб судив нас. І молився Самуїл до Господа.

7 и Господь сказал ему: − Послушайся всего, что говорит тебе народ. Не тебя они отвергли, они отвергли Меня как своего царя.

І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними.

8 К ак они поступали с того дня, как Я вывел их из Египта, и до сегодняшнего дня, оставляя Меня и служа другим богам, так они поступают и с тобой.

Як усі ті діла, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і аж до цього дня, і як вони кидали Мене й служили іншим богам, так вони чинять і тобі.

9 И так, послушайся их, но строго предупреди и расскажи, что станет делать царь, который будет ими править.

А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними.

10 С амуил пересказал все слова Господа народу, который просил у него царя.

І переказав Самуїл всі Господні слова до народу, що жадав від нього царя,

11 О н сказал: − Вот что станет делать царь, который будет вами править: он возьмет ваших сыновей и заставит их служить при своих колесницах и лошадях, и они будут бегать перед его колесницами.

і сказав: Оце буде право царя, що царюватиме над вами: він візьме синів ваших і поставить собі в колесниці свої та серед їздців своїх, і вони будуть бігати перед колесницею його;

12 Н екоторых он назначит начальниками над тысячью воинами, а некоторых над пятьюдесятью. Одним он повелит пахать его землю и собирать его урожай, а другим − делать воинское оружие и снаряжение для его колесниц.

і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати орку його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колесничні приладдя його.

13 О н возьмет ваших дочерей, чтобы они приготавливали благовония, готовили пищу и пекли хлеб.

А дочок ваших забере за мироварниць, і за кухарок, і за пекарок.

14 О н возьмет у вас лучшие поля, виноградники и оливковые рощи и отдаст их своим слугам.

І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам.

15 О н возьмет десятую часть вашего зерна и винограда и отдаст своим приближенным и слугам.

А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам.

16 В аших слуг и служанок, и ваших юношей, и ваших ослов он заберет себе.

І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнаків, і ваших ослів, і буде вживати їх на роботу свою.

17 О н возьмет десятую часть вашего мелкого скота, а сами вы станете у него рабами.

Він братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів.

18 К огда этот день наступит, вы взмолитесь об избавлении от царя, которого выбрали, но Господь не ответит вам.

І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!

19 Н о народ отказался слушать Самуила. − Нет! − сказали они. − Мы хотим, чтобы над нами был царь.

Та народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, нехай тільки цар буде над нами!

20 Т огда мы будем, как все другие народы: царь будет править нами, выходить перед нами и вести наши войны.

І будемо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходитиме перед нами, і провадитиме наші війни.

21 У слышав все, что сказал народ, Самуил повторил это перед Господом.

І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господеві.

22 Г осподь ответил: − Послушайся их и дай им царя. Тогда Самуил сказал израильтянам: − Идите каждый в свой город.

А Господь сказав до Самуїла: Послухайся їхнього голосу, і постав їм царя! І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: Ідіть кожен до міста свого!