1 В от народы, которые Господь оставил, чтобы испытывать израильтян, не знавших ни одной из войн в Ханаане

А оце ті народи, що Господь позоставив на випробування ними Ізраїля, усі ті, що не знали всіх війн ханаанських,

2 ( Он сделал это лишь для того, чтобы научить потомков израильтян, которые прежде не знали сражений):

тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни, тільки таких, що перед тим не знали їх:

3 п ять правителей филистимлян, все хананеи, сидоняне и хивеи, жившие в горах Ливана от горы Баал-Хермон до Лево-Хамата.

п'ять володарів филистимських, і всі ханаанеяни, і сидоняни, і хіввеяни, мешканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до виходу до Гамату.

4 О ни были оставлены, чтобы испытать израильтян и проверить, станут ли они слушаться повелений Господа, которые Он дал их отцам через Моисея.

І були вони залишені на випробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися заповідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея.

5 И зраильтяне жили среди хананеев, хеттов, аморреев, ферезеев, хивеев и иевусеев.

А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

6 О ни брали в жены их дочерей, отдавали своих дочерей за их сыновей и служили их богам. Отниил

І вони брали їхніх дочок собі за жінок, а своїх дочок давали їхнім синам, та служили їхнім богам.

7 И зраильтяне совершили зло в глазах Господа: они забыли Господа, своего Бога, и служили Баалам и Ашерам.

І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх очах, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваалам та Астартам.

8 Г нев Господа вспыхнул на Израиль, и Он отдал их в руки Кушан-Ришатаима, царя Арам-Нахараима, и служили ему израильтяне восемь лет.

І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річок. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.

9 Н о когда они воззвали к Господу, Он дал им избавителя, Отниила, сына Кеназа, младшего брата Халева, который спас их.

І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника, і він врятував їх, Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього.

10 Д ух Господа сошел на него, он стал судьей Израиля и отправился воевать. Господь отдал Кушан-Ришатаима, царя Арама, в руки Отниила, который одержал над ним победу.

І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом.

11 И земля покоилась в мире сорок лет, пока Отниил, сын Кеназа, не умер. Ехуд

І мав Край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа.

12 И зраильтяне вновь совершили зло в глазах Господа, и из-за этого Господь сделал Эглона, царя Моава, сильнее Израиля.

А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх очах.

13 В союзе с аммонитянами и аморреями Эглон нанес Израилю поражение и завладел городом Пальм.

І зібрав він до себе синів Аммонових та Амаликових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм.

14 И зраильтяне служили Эглону, царю Моава, восемнадцать лет.

І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.

15 И зраильтяне вновь воззвали к Господу, и Он дал им избавителя – Ехуда, левшу, сына вениамитянина Геры. Израильтяне послали его с данью к Эглону, царю Моава.

І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив їм рятівника, Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дарунка Еґлонові, цареві моавському.

16 Е худ сделал обоюдоострый меч, длиной в локоть, и укрепил его под одеждой у правого бедра.

І зробив собі Егуд меча, а в нього два вістря, ґошед довжина його, він прип'яв його під своїм убранням на стегні своєї правиці.

17 З атем он принес дань Эглону, царю Моава, который был очень тучен.

І приніс він того дарунка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон чоловік дуже товстий.

18 П осле того как Ехуд поднес дань, он отпустил людей, которые ее несли.

І сталося, коли він скінчив підносити того дарунка, то відпустив тих, що несли того дарунка.

19 Н о сам он повернул назад у идолов, что близ Гилгала, и сказал: – О царь, у меня есть для тебя тайная весть. Царь сказал: – Тише! – и все его слуги удалились.

А він вернувся від бовванів, що при Ґілґалі, та й сказав: У мене таємна справа до тебе, о царю! А той сказав: Тихо! І вийшли від нього всі, хто стояв при ньому.

20 Е худ приблизился к нему (а тот сидел один в верхней комнате своего летнего дворца) и сказал: – У меня для тебя весть от Бога. Когда царь поднялся,

І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохолодній горниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: Я маю Боже слово для тебе. І той устав із стільця.

21 Е худ протянул левую руку, выхватил меч, который был у него на правом бедре, и вонзил царю в живот.

І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна своєї правиці, та й загнав його йому в живіт.

22 Д аже рукоять ушла вслед за лезвием, и жир закрыл весь меч. Ехуд не вытащил меча, и нечистоты вышли из тела царя.

І ввійшла також ручка за вістрям, а сало закрило за вістрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло вістря до міжкроччя.

23 В ыйдя в переднюю, Ехуд закрыл за собой двери верхней комнаты и запер их.

І вийшов Егуд до сіней, і зачинив за собою двері тієї горниці, та й замкнув.

24 К огда он ушел, слуги обнаружили двери верхней комнаты запертыми. Они сказали: – Должно быть, он справляет нужду во внутренней комнате дома.

І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці замкнені. І вони сказали: Певне він для потреби своєї в прохолодному покої.

25 О ни ждали, пока не начали беспокоиться, и, видя, что никто не отпирает дверей комнаты, взяли ключ и отперли их. Там они увидели, что их господин лежит на полу мертвый.

І чекали вони аж допізна, а ото він не відчиняє дверей горниці. І взяли вони ключа, і відчинили, аж ось їхній пан лежить мертвий на землі!

26 П ока они медлили, Ехуд скрылся. Он прошел мимо идолов и спасся в Сеире.

А Егуд утік, поки вони зволікались. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру.

27 П ридя туда, он затрубил в рог в нагорьях Ефрема, и израильтяне спустились вместе с ним с нагорий; он возглавлял их.

І сталося, коли він прийшов, то засурмив у сурму на Єфремових горах. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори, а він перед ними.

28 – Идите за мной, – приказал он, – потому что Господь отдал моавитян, ваших врагов, в ваши руки. И они пошли за ним, захватили броды у Иордана, которые вели к Моаву, и не позволяли никому переправляться.

І сказав він до них: Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів! І зійшли вони за ним, і захопили йорданські переходи до Моаву, і не дали нікому перейти.

29 О ни сразили около десяти тысяч моавитян, всех сильных, крепких воинов; скрыться не удалось никому.

І побили вони Моава того часу, близько десяти тисяч чоловіка, кожного кремезного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік.

30 В тот день Моав стал служить Израилю, и земля покоилась в мире восемьдесят лет. Шамгар

І був того дня приборканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдесят літ.

31 П осле Ехуда пришел Шамгар, сын Анафа, который сразил шестьсот филистимлян воловьим рожном, пастушьей тростью. Он также спас Израиль.

А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филистимлян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятував Ізраїля.