1 Б оже, Которого я восхваляю, не будь безмолвен,

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,

2 в едь нечестивые и коварные люди открыли свои уста против меня, они говорят со мной лживым языком;

бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!

3 о кружили меня словами ненависти и без всякой причины нападают на меня.

і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,

4 В ответ на мою любовь меня же обвиняют, но я предаюсь молитве.

обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,

5 В оздают мне за добро злом, за мою любовь – ненавистью.

вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!

6 П оставь над ним нечестивого человека, и пусть сатана будет по правую руку от него.

Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!

7 П усть на суде он будет виновным, и пусть его молитву посчитают грехом.

Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!

8 П усть сократятся его дни, и пусть другой займет его положение.

Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!

9 П ускай его дети станут сиротами, а его жена – вдовой.

Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!

10 П усть его дети скитаются и нищенствуют, и просят хлеба на своих развалинах.

і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

11 П усть захватит кредитор все, что есть у него и чужие пусть расхитят плоды его труда.

Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!

12 П усть не будет сострадающего ему и милующего его сирот.

Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!

13 П усть погибнет его потомство и изгладится его имя в следующем поколении.

Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!

14 П усть перед Господом будет вспомянуто нечестие его предков, и пусть не изгладится грех его матери.

Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!

15 П усть их грехи будут постоянно перед Господом, но пусть Он истребит на земле память о них самих,

Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,

16 п отому что он не думал оказывать милость; он преследовал бедного и нищего, и огорченного сердцем хотел свести в могилу.

ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!

17 О н любил насылать проклятие – оно и придет к нему; не любил давать благословение – оно и удалится от него.

Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!

18 П усть облечется проклятием, как одеянием, и оно войдет в его внутренности, как вода, и как масло – в его кости.

Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!

19 П усть оно станет для него одеждой, в которую он одевается, поясом, которым он всегда опоясывается.

Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!

20 Т аково пусть будет воздаяние от Господа моим врагам, тем, кто говорит злое против души моей.

Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!

21 Т ы же, Господи Владыка, сделай мне доброе ради Имени Своего; по Своей благой милости спаси меня.

А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,

22 Я беден и нищ, и сердце мое уязвлено во мне.

бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...

23 Я исчезаю, как уходящая тень, как саранча отгоняем.

Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!

24 М ои колени ослабли от поста, и мое тело истощилось.

Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,

25 Я стал для них посмешищем: увидев меня, качают головой.

і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...

26 П омоги мне, Господи, мой Бог, спаси меня по Своей милости!

Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!

27 П усть узнают, что в этом Твоя рука, что Ты, Господи, сотворил это.

і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!

28 О ни проклинают, а Ты благослови; они восстанут, но будут постыжены, а слуга Твой возрадуется.

Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!

29 П усть мои враги покроются бесчестием и, как одеждою, облекутся позором.

Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!

30 А я буду безмерно благодарить Господа и среди множества людей прославлю Его,

Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,

31 п отому что Он стоит по правую руку от бедного, чтобы спасти его от тех, кто осуждает его.

бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!