1 О Моаве. Так говорит Господь Сил, Бог Израиля: – Горе Нево – он будет опустошен! Кирьятаим будет опозорен и захвачен; крепость будет опозорена и разрушена.

На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе місту Нево, бо воно поруйноване; Кір'ятаїм посоромлений, здобутий; посоромлений Замок високий, заляканий...

2 М инует слава Моава; в Хешбоне замышляют против него зло: «Идем, покончим с этим народом». И ты, Мадмен, замолкнешь; меч будет преследовать тебя.

Нема більше слави Моаву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: Ходімо, і витнім його із народу! Теж, Мадмене, замовкнеш і ти: за тобою йде меч!

3 С лышите крики из Хоронаима, крики великого опустошения и разрушения.

Чути крик із Горонаїму: Руїна й нещастя велике!

4 П огибнет Моав, заплачут его малые дети.

Моав поруйнований, крик підняли аж до Цоару,

5 П однимаются жители на Лухит и на ходу горько плачут; на дороге, ведущей в Хоронаим, слышен скорбный плач о разорении.

бо ходом в Лухіт підуть догори з великим плачем, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязкий про руїну...

6 Б егите! Спасайте свои жизни! Будьте, как одинокий можжевельник в пустыне.

Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой верес в пустині!

7 З а то, что вы надеялись на свои дела и богатства, вас тоже захватят. В плен отправится Кемош со своими священниками и вождями.

Бо за те, що надіявся ти на вчинки свої та на скарби свої, ти також будеш узятий, і піде Кемош до полону, а разом із ним його священики та його зверхники...

8 Г убитель придет в каждый город – ни один город не спасется. Долина погибнет, равнина придет в запустение, как и сказал Господь.

І прийде руїна до кожного міста, і не буде врятоване жодне із них, і загине долина, й погублена буде рівнина, бо так говорив був Господь!...

9 Д айте Моаву крылья, чтобы он мог улететь. Его города опустеют, останутся без горожан.

Дайте крила Моаву, і він відлетить, і міста його стануть спустошенням, так що не буде мешканця у них...

10 П роклят тот, кто небрежен, исполняя дело Господне! Проклят тот, кто удерживает меч от кровопролития!

Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови на меча свого стримує!

11 М оав от юности пребывал в покое, как вино над своим осадком, что из сосуда в сосуд не переливали – так и Моав не ходил в плен. Так что вкус его, как и прежде, и запах не изменился.

Спокійний Моав від юнацтва свого, і мирний на дріжджах своїх, і не лито із посуду в посуд його, і він на вигнання не йшов, тому в нім його смак позостався, а запах його не змінився.

12 Н о наступают дни, – возвещает Господь, – когда Я пошлю к нему виноделов, чтобы перелить его, опустошить его сосуды и разбить его кувшины вдребезги.

Тому то ось дні настають, говорить Господь, і пошлю Я на нього розливачів, і його розіллють, і посуд його опорожнять, і дзбанки його порозбивають!...

13 М оав тогда постыдится Кемоша, как дом Израиля постыдился Вефиля, своей надежды.

І за Кемоша Моав посоромлений буде, як Ізраїлів дім посоромлений був за Бет-Ел, за місце надії своєї.

14 К ак же вы можете говорить: «Мы храбрецы, мы отважные в битве воины?»

Як говорите ви: Ми хоробрі та сильні до бою?

15 М оав будет разрушен, его города будут взяты; его лучшие юноши пойдут на бойню, – говорит Царь, Чье Имя – Господь Сил. –

Попустошений буде Моав, і до міст його ворог підійметься, і підуть добірні його юнаки на заріз, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення...

16 П адение Моава близко; день его бедствия спешит.

Близький похід нещастя Моава, а лихо його дуже квапиться...

17 П лачьте о нем, все его соседи, все, кто знал его славу, говорите: «Как сломан могучий скипетр, как сломан жезл прославленный!»

Співчувайте йому, всі довкілля його, і всі, хто ім'я його знає, скажіть: Як зламалося сильне це берло, ця палиця пишна!

18 С ойди с почетного места и сядь на иссохшую землю, дочь-обитательница – Дивона потому что губитель Моава двинется на тебя и разрушит твои укрепленные города.

Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о мешканко, дочко Дівону, бо спустошник Моава до тебе прийшов, і понищив твердині твої!

19 В стань у дороги и смотри, живущий в Ароере. Расспрашивай беженца и уцелевшую, спрашивай: «Что случилось?»

Стань на дорозі й чекай, мешканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: Що це сталося?

20 М оав обесславлен, ведь он сломлен; рыдайте и плачьте! Расскажите вдоль побережий Арнона, что разрушен Моав.

Моав посоромлений, бо розтрощений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попустошений!

21 С уд пришел на города в плоскогорье: на Холон, Иахац и на Мефаат,

І суд ось прийшов на рівнинний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,

22 н а Дивон, Нево и Бет-Дивлатаим,

і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,

23 н а Кирьятаим, Бет-Гамул и Бет-Меон,

і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,

24 н а Кериот и Боцру, и на все дальние и ближние города Моава.

і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста моавського краю, далекі й близькі...

25 Р ог Моава отрублен и его рука сломана, – возвещает Господь. –

І відтятий Моавові ріг, і рамено його розтрощене, говорить Господь.

26 Н апоите его допьяна, потому что он возносился перед Господом. Пусть он вываляется в своей блевотине; пусть он станет посмешищем.

Упійте його, бо пишавсь проти Господа він, і він з плюскотом упаде до блювоти своєї, і станеться й він посміховиськом!...

27 Р азве не посмешищем был у тебя Израиль? Разве пойман он был с ворами, что ты презрительно качал головой каждый раз, когда говорил о нем?

І чи ж для тебе Ізраїль не був посміховиськом цим? Хіба серед злодіїв був знайдений він, що ти скільки говориш про нього, то все головою хитаєш?

28 О ставьте города и селитесь в скалах, жители Моава. Будьте как голуби, что гнездятся на краях расщелин.

Покиньте міста, й пробувайте на скелі, мешканці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безодні гніздиться!

29 – Слышали мы о гордости Моава, о его чрезмерной гордости и тщеславии, о его гордости и надменности, о его заносчивом сердце.

Ми чули про гордість Моава, що чванливий він дуже, про надутість його і його гордування, про бундючність його та пиху його серця.

30 – Знаю Я его наглость, – возвещает Господь, – но пуста его похвальба, и дела его ничего не стоят.

Я знаю, говорить Господь, про зухвальство його, і про його балачки безпідставні, робили вони неслухняне!

31 П оэтому плачу Я о Моаве, рыдаю обо всем Моаве, скорблю о жителях Кир-Хереса.

Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над людьми Кір-Хересу...

32 Я плачу о вас, как Я плакал о Иазере, о виноградниках Сивмы. Ваши лозы тянулись к морю, достигали моря Иазера. Разрушитель набросился на летние плоды, на спелый виноград.

Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галузки твої перейшли аж за море, досягли аж до моря Язера. Спустошник напав на осінній твій плід, і на винобрання твоє,

33 В еселье и радость ушли с плодородной земли Моава. Вину из давилен Я положил конец; никто в них не топчет с радостным криком. Хотя и стоит крик, но не радостный он.

і забрана буде потіха твоя та радість твоя з виноградника й з краю Моава, і вино із чавила спиню! Не буде топтати топтач, радісний крик при збиранні не буде вже радісним криком збирання...

34 О т Хешбона до Елеалы раздаются рыдания; крики слышны до самого Иахаца, от Цоара до Хоронаима и Эглат-Шлешия, ведь даже воды реки Нимрима пересохнут.

Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу нестися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане...

35 Я истреблю в Моаве тех, кто приносит жертвы в святилища на возвышенностях и возжигает благовония своим богам, – возвещает Господь. –

І вигублю Я із Моава, говорить Господь, того, хто для жертов виходить на пагірок, і богові кадить своєму.

36 П оэтому Мое сердце плачет о Моаве, как свирель; плачет, как свирель, о жителях Кир-Хереса. Богатство, которое они скопили, погибло.

Тому стогне серце Моє за Моавом, немов та сопілка, і стогне серце Моє, як сопілка, за людьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто багатство набув!...

37 В се головы острижены, все бороды сбриты; на всех руках порезы, и одеты они в рубище.

Тому кожна голова облисіла, і кожна борода обстрижена, на руках у всіх порізи жалоби, і на стегнах верета...

38 Н а всех крышах Моава и на площадях все рыдают, потому что Я разбил Моав, как сосуд, который никому не нужен, – возвещает Господь. –

На всіх дахах Моава й на площах його самий лемент, бо розбив Я Моава, мов посуд, якого не люблять, говорить Господь...

39 К ак он раскололся! Как они рыдают! Как позорно Моав показал спину! Моав стал посмешищем и ужасом для всех соседей.

Як він розтощений плачуть, як ганебно Моав утікав, і як він посоромлений! І Моав став за посміх та пострах для всього довкілля його!

40 Т ак говорит Господь: – Орел налетит на свою добычу, простирая свои крылья над Моавом.

Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилетить, і крила свої над Моавом розгорне,

41 К ериот будет взят, крепости будут захвачены. Затрепещут в тот день сердца моавских воинов, словно сердце роженицы.

міста будуть взяті, й твердині захоплені... І того дня стане серце лицарства Моава, як серце жони-породіллі!

42 К ак народ истребится Моав, потому что он возносился перед Господом.

І з народів Моав буде вигублений, бо пишавсь проти Господа він...

43 У жас, яма и западня ждут тебя, народ Моава, – возвещает Господь. –

Страх, та безодня, та пастка на тебе, мешканче Моава! говорить Господь.

44 В сякий, кто побежит от ужаса, упадет в яму, всякий, выбравшийся из ямы, угодит в западню; Я нашлю эти беды на Моав в год его наказания, – возвещает Господь. –

Хто від страху втече, той в безодню впаде, хто ж з безодні підійметься, той буде схоплений в пастку... Бо спроваджу на нього, на того Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.

45 В тени Хешбона замерли изнуренные беженцы: полыхает огонь из Хешбона, пышет пламя из дома сигонова, обжигает лоб Моаву, темя народу мятежному.

Втікачі знесилені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а полум'я з-поміж Сигону, і поїсть край волосся на скроні Моаву та череп синів галасливих...

46 Г оре тебе, Моав! Погиб народ Кемоша; твои сыновья взяты в плен, твои дочери – в неволе.

Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів народ, бо сини твої взяті в полон, твої ж дочки в неволю!...

47 Н о в будущем Я верну Моаву благополучие, – возвещает Господь. Здесь кончается приговор Моаву.

І верну Я Моавові долю наприкінці днів, говорить Господь. Аж досі суд на Моава.