От Матфея 25 ~ Від Матвія 25

picture

1 Т огда Небесное Царство будет подобно десяти девушкам, которые, взяв свои лампы, вышли встречать жениха.

Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.

2 П ять из них были глупыми, а другие пять умными.

П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

3 Г лупые девушки взяли лампы, но не взяли для них масла.

Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.

4 А умные вместе с лампами взяли и масло в кувшинах.

А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.

5 Ж ених задержался, и они все стали дремать и заснули.

А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.

6 О коло полуночи раздался крик: «Жених идет! Выходите встречать его!»

А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!

7 Д евушки проснулись и стали поправлять свои лампы.

Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.

8 Г лупые сказали умным: «Дайте нам немного масла, наши лампы гаснут».

Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.

9 « Нет, – ответили те, – если мы поделимся с вами маслом, то не хватит ни вам, ни нам. Пойдите лучше к торговцам и купите».

Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.

10 Т олько они ушли за маслом, пришел жених. Девушки с зажженными лампами вошли с ним на свадебный пир, и дверь за ними закрылась.

І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.

11 П озже вернулись и остальные девушки и стали просить: «Господин! Господин! Открой нам!»

А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!

12 Н о жених ответил: «Говорю вам истину: я не знаю вас».

Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!

13 П оэтому бодрствуйте: ведь вы не знаете ни дня, ни часа, в который придет Сын Человеческий. Притча о порученных деньгах (Лк. 19: 12-27)

Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!

14 Т огда будет, как у того человека, который, отправляясь в далекое путешествие, созвал своих слуг и поручил им свое имущество.

Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

15 О дному он дал пять талантов, другому – два, третьему один, каждому по его способностям, а сам уехал.

І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.

16 П олучивший пять талантов сразу пошел, вложил деньги в дело и приобрел еще пять.

А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.

17 П олучивший два таланта тоже приобрел еще два.

Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.

18 А тот, который получил один талант, пошел, вырыл яму и закопал деньги, которые ему доверил хозяин.

А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.

19 П рошло много времени, и вот хозяин этих слуг вернулся и потребовал у них отчета.

По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

20 Ч еловек, которому было доверено пять талантов, принес и другие пять: «Смотри, – сказал он хозяину, – ты доверил мне пять талантов, и я выручил еще пять!»

І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.

21 Х озяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный слуга! Ты был верен мне в малом, и я поручу тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»

Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

22 П ришел и человек с двумя талантами. «Хозяин, – сказал он, – ты доверил мне два таланта, смотри, я выручил еще два!»

Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.

23 Х озяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный слуга! Ты был верен мне в малом, и я смогу поручить тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»

казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

24 З атем пришел и тот, кому был доверен один талант. «Господин, – говорит он, – я знал, что ты человек суровый, жнешь там, где не сеял, и собираешь там, где не рассыпал.

Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.

25 Я очень боялся и поэтому пошел и спрятал твой талант в землю. Вот то, что тебе принадлежит».

І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...

26 Х озяин же ответил: «Злой и ленивый слуга! Значит, ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал?

І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?

27 В таком случае ты должен был пустить мои деньги в оборот, чтобы, когда я вернусь, ты мог отдать их мне с прибылью.

Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.

28 З аберите у него этот талант и дайте тому, у кого десять талантов.

Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.

29 П отому что каждому, у кого есть, будет дано еще, и у него будет избыток. А у кого нет, будет отнято и то, что у него есть.

Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

30 В ыбросьте этого негодного слугу вон, во тьму, где будет плач и скрежет зубов». Козлы и овцы

А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!

31 К огда Сын Человеческий придет в Своей славе и с Ним все ангелы, тогда Он сядет на престоле Своей славы.

Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

32 П еред Ним будут собраны все народы, и Он отделит одних людей от других, как пастух отделяет овец от козлов.

І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.

33 О вец Он соберет по правую сторону от Себя, а козлов – по левую.

І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.

34 Т огда Царь скажет тем, кто по правую сторону: «Придите ко Мне, благословенные Моим Отцом, получите ваше наследство – Царство, приготовленное вам еще от создания мира.

Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.

35 П отому что Я был голоден, и вы накормили Меня; Я хотел пить, и вы напоили Меня; Я был странником, и вы приютили Меня.

Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.

36 Я был наг, и вы одели Меня; Я был болен, и вы ухаживали за Мной; Я был в тюрьме, и вы пришли навестить Меня».

Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.

37 Т огда праведные скажут: «Господи, когда это мы видели Тебя голодным и накормили Тебя? Когда Ты хотел пить, и мы дали Тебе напиться?

Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?

38 К огда мы видели Тебя странником и приютили Тебя, или видели нагим и одели?

Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?

39 К огда мы видели Тебя больным или в тюрьме и навестили Тебя?»

Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?

40 Ц арь им ответит: «Говорю вам истину: то, что вы сделали одному из наименьших Моих братьев, вы сделали Мне».

Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.

41 Т огда Он скажет и тем, кто будет по левую сторону: «Идите от Меня, проклятые, в вечный огонь, приготовленный для дьявола и его ангелов.

Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.

42 П отому что Я был голоден, и вы не накормили Меня; Я хотел пить, и вы не напоили Меня;

Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,

43 Я был странником, и вы не приютили Меня; Я был наг, и вы не одели Меня; Я был болен и в тюрьме, и вы не навестили Меня».

мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.

44 О ни тоже спросят: «Господи, когда это мы видели Тебя голодным, или когда Ты хотел пить, или был странником, или нуждался в одежде, или был болен, или в тюрьме, и мы не помогли Тебе?»

Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?

45 О н им ответит: «Говорю вам истину: все, чего вы не сделали для одного из наименьших, вы не сделали Мне».

Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!

46 И они пойдут в вечное наказание, а праведники – в вечную жизнь.

І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.