1 Д авид покинул Гат и спасся в пещере Адуллама. Когда его отец и весь его дом услышали об этом, они спустились к нему.

І пішов Давид звідти, і втік до печери Адуллам. А брати його та ввесь дім батька його почули про це, та й посходилися до нього туди.

2 В се несчастные, обиженные и все должники собрались вокруг него, и он стал их вождем. С ним было около четырехсот человек.

І позбиралися до нього кожен пригноблений, і кожен, хто був задовжений, і кожен огірчений в душі, і він став над ними провідником. І було їх із ним близько чотирьох сотень люда.

3 О ттуда Давид пошел в Мицпу, что в Моаве, и сказал царю Моава: − Пожалуйста, позволь моим родителям прийти и побыть у вас, пока я не узнаю, что сделает для меня Бог.

І пішов Давид ізвідти до Моавської Міцпи, та й сказав до моавського царя: Нехай прийде батько мій та мати моя, і будуть із вами, аж поки я буду знати, що зробить мені Бог.

4 О н оставил их у царя Моава, и они оставались у него все время, пока Давид находился в том убежище.

І він привів їх до моавського царя, і вони осілися з ним на всі дні Давидового перебування в твердині.

5 Н о пророк Гад сказал Давиду: − Не оставайся в убежище. Иди в землю Иудеи. Давид ушел и пришел в Херетский лес. Саул убивает новских священников

А пророк Ґад сказав до Давида: Ти не будеш сидіти в твердині, іди, і перейдеш собі до Юдиного краю! І пішов Давид, і прийшов до лісу Херет.

6 С аул услышал о том, что Давид и его люди обнаружены. Он с копьем в руке сидел под тамариском на холме в Гиве, и его приближенные стояли вокруг него.

І почув Саул, що пізнаний Давид та люди, хто з ним. А Саул сидів у Ґів'ї під тамариском на узгір'ї, а спис його був у руці його, і всі його раби стояли при ньому.

7 С аул сказал им: − Слушайте, вениамитяне! Разве сын Иессея даст вам всем поля и виноградники? Разве он сделает всех вас тысячниками и сотниками?

І сказав Саул до слуг своїх, що стояли при ньому: Послухайте, веніяминівці! Чи вже ж Єссеїв син дасть усім вам поля та виноградники? Чи вже ж настановить усіх вас тисячниками та сотниками,

8 Н еужели поэтому вы все сговорились против меня? Никто не открыл мне, когда мой сын заключил дружеский союз с сыном Иессея. Никто из вас не пожалел меня и не открыл мне, что мой сын настроил против меня моего слугу, чтобы тот устроил мне засаду, как он и делает сегодня.

що всі ви змовилися на мене, і не донесли до вуха мого, що син мій склав умову з Єссеєвим сином, і ніхто з вас не змилосердився надо мною, і не відкрив мені, що син мій поставив мого раба чатувати на мене, і те діється і цього дня?

9 Н о эдомитянин Доэг, который стоял вместе с приближенными Саула, сказал: − Я видел, как сын Иессея приходил к Ахимелеху, сыну Ахитува, в Нов.

І відповів ідумеянин Доеґ, а він стояв при Саулових слугах, і сказав: Я бачив Єссеєвого сина, що приходив до Нова, до Ахімелеха, Ахітувового сина,

10 А химелех спрашивал для него Господа. Еще он снабдил его продовольствием и дал ему меч филистимлянина Голиафа.

і він питав для нього Господа, і дав йому поживи на дорогу, і дав йому меча филистимлянина Ґоліята.

11 Т огда царь послал за священником Ахимелехом, сыном Ахитува, и за всей семьей его отца, члены которой были священниками в Нове, и все они пришли к царю.

І послав цар покликати священика Ахімелеха, сина Ахітувового, та ввесь дім його батька, священиків, що в Нові. І всі вони прибули до царя.

12 С аул сказал: − Послушай-ка, сын Ахитува. − Да, мой господин, − ответил тот.

А Саул сказав: Слухай но, сину Ахітувів! А той відказав: Ось я, мій пане!

13 С аул сказал ему: − Почему вы сговорились против меня, ты и сын Иессея?! Ты дал ему хлеб и меч, спрашивал для него Бога, чтобы он восстал против меня и устроил мне засаду, как он и делает сегодня.

І сказав до нього Саул: Нащо ви змовилися на мене, ти та Єссеїв син, коли ти дав йому хліба та меча, і питав для нього Бога, щоб повстав він на мене й чигав, як цього дня?

14 А химелех ответил царю: − Кто из всех твоих слуг так верен тебе, как Давид, который и зять царя, и начальник над твоей стражей, и высоко почитаем в твоем доме?

І відповів Ахімелех цареві та й сказав: А хто серед усіх рабів твоїх вірний, як Давид, царів зять, і має приступ до тайної ради, і шанований у твоєму домі?

15 Р азве в тот день я в первый раз спрашивал для него Бога? Конечно, нет! Пусть царь не винит ни твоего слугу, ни кого-либо из членов семьи моего отца, ведь твой слуга совсем ничего не знает об этом деле.

Хіба сьогодні зачав я питати для нього Бога? Борони мене Боже! Нехай цар не кладе закиду на раба свого та на ввесь дім батька мого, бо в усьому тому твій раб не знає нічого, ані малого, ані великого.

16 Н о царь сказал: − Ты непременно умрешь, Ахимелех, ты и вся семья твоего отца.

А цар сказав: Конче помреш, Ахімелеху, ти та ввесь дім батька твого!

17 И царь приказал страже, которая стояла при нем: − Ступайте и убейте священников Господа, потому что они также примкнули к Давиду. Они знали, что он сбежал, а мне не открыли. Но слуги царя не хотели поднять руку на священников Господа, чтобы убить их.

І сказав цар слугам, що стояли при ньому: Підійдіть, і повбивайте Господніх священиків, бо й їхня рука разом із Давидом, бо вони знали, що втікає він, та не донесли до вуха мого. Та не хотіли цареві раби простягнути своєї руки, щоб діткнутися до Господніх священиків.

18 Т огда царь приказал Доэгу: − Ты ступай и умертви священников. И эдомитянин Доэг пошел и умертвил их. В тот день он убил восемьдесят пять человек, которые носили льняной эфод.

Тоді цар сказав до Доеґа: Підійди ти, і вдар священиків! І підійшов ідумеянин Доеґ, та й ударив священиків, і вбив того дня вісімдесят і п'ять чоловіка, що носять лляного ефода.

19 З атем он предал мечу Нов, город священников, вместе со всеми его мужчинами и женщинами, детьми и младенцами, волами, ослами и овцами.

А Нов, священиче місто, цар побив вістрям меча все, від чоловіка й аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, і вола, і осла, і дрібну худобину, усе побив вістрям меча.

20 Н о один из сыновей Ахимелеха, сына Ахитува, по имени Авиатар, спасся и бежал к Давиду.

Та втік один син Ахімелеха, Ахітувового сина, а ім'я йому: Евіятар. І втік він до Давида.

21 О н рассказал Давиду, что Саул убил священников Господа.

І Евіятар доніс Давидові, що Саул повбивав Господніх священиків.

22 Д авид сказал Авиатару: − Когда там был эдомитянин Доэг, я знал, что он непременно расскажет Саулу. Я в ответе за гибель всей семьи твоего отца.

А Давид сказав до Евіятара: Я знав того дня, що там ідумеянин Доеґ, який конче розповість Саулові. Я став причиною загибелі всіх душ дому твого батька!

23 О ставайся со мной, не бойся, тот, кто охотится за твоей жизнью, охотится и за моей. У меня ты в безопасности.

Зостанься ж зо мною, не бійся, бо той, хто шукатиме моєї душі, шукатиме й душі твоєї, та ти будеш стережений у мене.