1 Г осподи, не в ярости упрекай меня и не во гневе наказывай.
Псалом Давидів. На пам'ятку. (38-2) Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,
2 В едь стрелы Твои пронзили меня, и рука Твоя на мне тяжела.
(38-3) бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...
3 О т гнева Твоего нет на теле моем здорового места. От греха моего не осталось здоровья в костях моих.
(38-4) Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,
4 Г рехи мои меня поглотили; Они, как бремя, отягощают меня.
(38-5) бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,
5 М ои раны смердят и гноятся из-за безумия моего.
(38-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...
6 Я согбен и совсем поник; весь день хожу скорбя.
(38-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,
7 П алящей болью полны мои бедра, нет на теле моем здорового места.
(38-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...
8 Я изнемог и полностью сокрушен, и от муки сердца кричу.
(38-9) Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...
9 В се мои желания перед Тобой, Владыка, и вздохи мои от Тебя не скрыты.
(38-10) Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
10 С ердце мое колотится, силы мне изменили, даже свет в глазах моих меркнет.
(38-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...
11 М ои друзья и те, кто любит меня, из-за язв меня избегают, и соседи мои стоят вдалеке.
(38-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...
12 Т е, кто хочет убить меня, ставят мне сети; те, кто хочет мне зла, говорят о моей погибели; целый день они строят козни.
(38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
13 А я, как глухой, не слышу, как немой, не размыкаю уст.
(38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
14 Д а, я стал как тот, кто не слышит, в чьих устах не найти ответа.
(38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
15 Г осподи, на Тебя я уповаю; Ты ответишь, Владыка, мой Бог.
(38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
16 Я сказал: «Не дай им торжествовать и кичиться передо мной, когда мои ноги колеблются».
(38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
17 Я близок к падению, и боль моя передо мной всегда.
(38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 Я признаю мое беззаконие и скорблю о моем грехе.
(38-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
19 М огущественны и крепки те, кто враждует со мной; умножились ненавидящие меня без причины.
(38-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...
20 З лом воздают мне за добро враждуют со мною за то, что добру я следую.
(38-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...
21 Г осподи, не оставь меня! Не удаляйся от меня, мой Бог.
(38-22) Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 П оспеши мне на помощь, Владыка, мой Спаситель!
(38-23) поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!