1 К ак соработники Бога, мы умоляем вас, чтобы принятая вами благодать Божья не была тщетна.

А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо.

2 В едь Он говорит: «В благоприятное время Я услышал тебя и в день спасения Я помог тебе». Говорю вам, что именно сейчас благоприятное время, и сегодня – день спасения. Истинные служители Божьи

Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!

3 М ы не хотим ни для кого быть камнем преткновения, чтобы никто не мог ни в чем упрекнуть наше служение.

Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне,

4 М ы проявляем себя истинными служителями Божьими во всем: в великом терпении, в несчастьях, в нужде, в трудностях,

а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах,

5 к огда нас бьют, заключают в тюрьмы или когда мы противостоим разъяренной толпе, в тяжелом труде, в бессонных ночах и в голоде,

у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах,

6 в чистоте, в знании, в стойкости, в доброте, в Духе Святом и искренней любви,

у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові,

7 в слове истины, в Божьей силе; с оружием праведности в правой и левой руке,

у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці,

8 в славе и бесчестии, встречая как поношения, так и одобрительные отклики. Нас считают обманщиками, но мы верны;

через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;

9 н ас считают безвестными, но нас знают все; нас считают умершими, но мы живы; нас наказывают, но мы не убиты;

як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті;

10 н ас огорчают, но мы всегда радуемся; мы бедны, но многих обогащаем; у нас нет ничего, и в то же время мы владеем всем!

як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.

11 К оринфяне! Мы вам говорили открыто обо всем. Мы проявляли к вам чистосердечную любовь.

Уста наші відкрились до вас, коринтяни, серце наше розширене!

12 М ы так любим вас, но вы не проявляете ответной любви к нам.

У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!

13 Я обращаюсь к вам, как к своим детям, так откройте же и вы в ответ ваши сердца! Повеление не объединяться с неверующими

Такою ж відплатою говорю, немов дітям розширені будьте й ви!

14 Н е впрягайтесь под одно ярмо с неверующими. Что общего у праведности с грехом? Что общего у света с тьмой

До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?

15 и ли у Христа с Велиаром? Что общего у верующего с неверующими,

Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним?

16 и у храма Божьего с идолами? Ведь мы – храм живого Бога, так как Бог сказал о нас: «Я вселюсь в них и буду ходить среди них. Я буду их Богом, а они будут Моим народом».

Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!

17 « Поэтому выйдите из их среды и отделитесь, – говорит Господь, – не прикасайтесь к нечистому, и Я приму вас».

Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму,

18 « Я буду вашим Отцом, а вы будете моими сынами и дочерями», – говорит Господь Вседержитель.

і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!