1 К огда Адони-Цедек, царь Иерусалима, услышал о том, что Иисус захватил Гай и полностью уничтожил его, поступив с Гаем и его царем так же, как с Иерихоном и его царем, и о том, что жители Гаваона заключили с Израилем мир и живут среди них,
І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закляттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що мешканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,
2 о н очень испугался, потому что Гаваон был такой же большой город, как один из царских городов. Он был больше Гая, и все его жители были храбрыми воинами.
то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царських, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.
3 А дони-Цедек, царь Иерусалима, послал Гогаму, царю Хеврона, Пираму, царю Ярмута, Иафие, царю Лахиша, и Давиру, царю Эглона, весть:
І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:
4 – Придите и помогите мне напасть на Гаваон, – говорил он, – потому что он заключил мир с Иисусом и израильтянами.
Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замирив з Ісусом та з Ізраїлевими синами.
5 П ять аморрейских царей – царей Иерусалима, Хеврона, Ярмута, Лахиша и Эглона – объединили силы. Они вышли со всеми своими воинами, расположились лагерем напротив Гаваона и напали на него.
І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табори їхні, і розтаборувалися при Ґів'оні, і воювали проти них.
6 Т огда гаваонитяне послали сказать Иисусу в гилгалский лагерь: – Не оставь своих слуг! Скорее приходи к нам и спаси нас! Помоги нам, потому что все аморрейские цари с нагорий объединили свои силы против нас.
І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табору в Ґілґал, говорячи: Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують гори.
7 И исус выступил из Гилгала со всем своим войском, со всеми лучшими воинами.
І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки й військові лицарі.
8 Г осподь сказал Иисусу: – Не бойся их. Я отдал их в твои руки. Никто из них не сможет противостоять тебе.
І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, ніхто з них не встоїть перед тобою.
9 И исус шел из Гилгала всю ночь и захватил своих врагов врасплох.
І прибув до них Ісус зненацька, цілу ніч ішов із Ґілґалу.
10 Г осподь привел их в смятение перед Израилем, который разбил их, одержав при Гаваоне великую победу. Израильтяне гнались за ними по дороге, поднимающейся в Бет-Хорон, и разили их до Азеки и Македы.
І Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і побив їх великою поразкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.
11 К огда они бежали от израильтян по склону Бет-Хорона в Азеку, Господь забросал их с неба огромными градинами, и от каменного града погибло больше народа, чем от мечей израильтян.
І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мечем.
12 И исус воззвал к Господу в тот день, когда Господь отдал аморреев израильтянами, и сказал перед всем Израилем: – Стой, солнце, над Гаваоном, и луна над долиною Айялон.
Тоді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!
13 И солнце остановилось, и стояла луна, пока народ не отомстил своим врагам, как написано в «Книге Праведного». Солнце стояло посреди неба и медлило садиться почти сутки.
І сонце затрималося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже цілий день.
14 Н икогда не было такого дня ни прежде, ни потом – дня, когда Господь послушался человека. Ведь Господь сражался за Израиль!
І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав людського голосу, бо Господь воював для Ізраїля.
15 П осле этого Иисус вернулся со всем Израилем в гилгалский лагерь. Казнь пяти аморрейских царей
І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табору в Ґілґал.
16 А пять царей бежали и укрылись в пещере в Македе.
А ті п'ять царів повтікали, та й сховалися в печері в Маккеді.
17 К огда Иисусу доложили, что пятерых царей обнаружили прячущимися в пещере в Македе,
І було донесено Ісусові й сказано: Знайдені ті п'ять царів, сховані в печері в Маккеді.
18 о н сказал: – Привалите ко входу пещеры большие камни и приставьте к ней стражу.
А Ісус відказав: Приваліть велике каміння на отвір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.
19 Н о не останавливайтесь! Преследуйте своих врагов, атакуйте их сзади и не дайте им добраться до своих городов, потому что Господь, ваш Бог, отдал их в ваши руки.
А ви не стійте, женіться за своїми ворогами, і понищте їхні задні стежі, і не давайте їм входити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку.
20 И исус и израильтяне истребили их полностью, не оставив в живых почти никого, и лишь немногие уцелевшие добрались до своих укрепленных городов.
І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врятовані повтікали від них, і повходили до твердинних міст,
21 П осле этого все войско благополучно вернулось к Иисусу в лагерь в Македе, и никто не осмеливался сказать что-нибудь против израильтян.
то ввесь народ у спокої вернувся до табору до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!
22 И исус сказал: – Откройте пещеру и выведите ко мне тех пятерых царей.
І сказав Ісус: Відчиніть отвір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьох царів.
23 И к нему вывели из пещеры пятерых царей – царей Иерусалима, Хеврона, Ярмута, Лахиша и Эглона.
І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.
24 К огда к Иисусу вывели этих пятерых царей, он призвал всех израильтян и сказал военачальникам, которые ходили с ним: – Подойдите и поставьте ваши ноги на шеи этих царей. Они подошли и поставили ноги на их шеи.
І сталося, як привели тих царів до Ісуса, то Ісус закликав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військовим начальникам, що йшли з ним: Підійдіть, поставте свої ноги на шиї цих царів. І вони попідходили, і поставили свої ноги на їхні шиї.
25 И исус сказал им: – Не бойтесь, не теряйте присутствия духа! Будьте тверды и мужественны! Господь поступит так со всеми врагами, с которыми вы будете воевать.
І сказав до них Ісус: Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте.
26 З атем Иисус поразил и умертвил царей и повесил их на пяти деревьях, и они висели на деревьях до вечера.
А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох деревах. І висіли вони на тих деревах аж до вечора.
27 Н а закате Иисус приказал, и их сняли с деревьев и бросили в пещеру, где они укрывались. Ко входу в пещеру привалили большие камни, которые там и по сегодняшний день.
І сталося на час заходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дерев, і повкидали їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на отвір печери, де воно аж до цього дня.
28 В тот день Иисус взял Македу. Он предал город и его царя мечу и полностью истребил всех жителей. Он никого не оставил в живых. Он сделал с царем Македы то же, что и с царем Иерихона. Захват южных городов
А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив вістрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.
29 З атем Иисус и с ним весь Израиль пошел из Македы к Ливне и напал на нее.
А Ісус та ввесь Ізраїль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.
30 Г осподь отдал в руки Израиля и этот город вместе с его царем. Город и всех, кто в нем был, Иисус предал мечу. Он никого не оставил там в живых. Он поступил с его царем так же, как и с царем Иерихона.
І дав Господь в Ізраїлеву руку також її та царя її, і він побив вістрям меча її та кожну особу, що в ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.
31 З атем Иисус и с ним весь Израиль пошел из Ливны к Лахишу. Он поставил напротив него лагерь и напал на него.
І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборував при ньому та воював проти нього.
32 Г осподь отдал Лахиш Израилю, и Иисус взял его на второй день. Город и всех в нем он предал мечу, как он сделал в Ливне.
І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, і здобув він його другого дня, і побив вістрям меча його та кожну особу, що в ньому, усе так, як зробив був Лівні.
33 Т ем временем Горам, царь Гезера, пришел Лахишу на помощь, но Иисус разбил его и его войско, никого не оставив в живых.
Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.
34 З атем Иисус и с ним весь Израиль пошел из Лахиша в Эглон. Они поставили напротив него лагерь и напали на город.
І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборували при ньому та воювали з ним.
35 О ни взяли его в тот же день и предали мечу. Он полностью истребил всех, кто в нем был, как он сделал и с Лахишем.
І здобули його того дня, і побили його вістрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, усе так, як зробив був Лахішу.
36 З атем Иисус и с ним весь Израиль пошел из Эглона в Хеврон и напал на него.
І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.
37 О ни взяли город и предали его мечу, вместе с его царем, его поселениями и всеми, кто в нем был. Они никого не оставили в живых. Как и в Эглоне, он полностью уничтожил и город, и всех, кто в нем был.
І здобув його, і побив вістрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була.
38 З атем Иисус и с ним весь Израиль повернул назад к Давиру и напал на него.
І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.
39 О ни взяли город, его царя и поселения и предали их мечу. Они полностью истребили всех, кто в нем был, никого не оставив в живых. Он поступил с Давиром так же, как и с Ливной и ее царем, и с Хевроном.
І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх вістрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.
40 Т ак Иисус покорил всю ту область – нагорья и Негев, западные предгорья и горные склоны, и всех ее царей. Он никого не оставил в живых. Он полностью истребил все дышащее, как повелел Господь, Бог Израиля.
І побив Ісус увесь Край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбіччя, і всіх їхніх царів, не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
41 И исус покорил их от Кадеш-Барнеа до Газы и всю область Гошен до Гаваона.
І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.
42 В сех этих царей и их земли Иисус взял за один поход, потому что Господь, Бог Израиля, сражался за Израиль.
А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним разом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.
43 З атем Иисус и весь Израиль с ним вернулись в гилгалский лагерь.
І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табору в Ґілґал.