1 Т огда ответил Элифаз из Темана:

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

2 – Если кто-нибудь решится сказать тебе слово, не досадит ли тебе? Впрочем, кто в силах удержать речь?

Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

3 В спомни о том, как ты наставлял многих и укреплял ослабевшие руки.

Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

4 С лова твои были падающим опорой, и дрожащие колени ты укреплял.

того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

5 А теперь тебя постигли беды, и ты изнемог, тебя коснулось несчастье, и ты устрашен.

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

6 Н е в страхе ли перед Богом твоя уверенность, а надежда – в непорочности твоих путей? Праведные не страдают от гнева Бога

Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

7 П одумай, случалось ли гибнуть праведнику? Были ли справедливые уничтожены?

Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

8 Я видел, что те, кто вспахивает неправду и сеет беду, их и пожинают.

Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

9 О т дуновения Божьего исчезают они и от дыхания Его гнева погибают.

вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

10 П усть львы рычат и ревут – сломаны будут зубы у свирепых львов.

Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

11 Г ибнет лев без добычи, и разбежались детеныши львицы. Видение Элифаза

Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

12 К о мне прокралось слово, но я внял лишь отзвук его.

І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

13 С реди беспокойных ночных видений, когда людьми владеет глубокий сон,

у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

14 м еня объяли страх и трепет, я задрожал всем телом.

спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

15 Д ух овеял мое лицо, и волосы мои встали дыбом.

і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

16 О н возник, но я не мог понять, кто это. Некий облик явился моим глазам, и услышал я тихий голос:

Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

17 « Может ли смертный быть пред Богом праведен, а человек – пред Создателем чист?

Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

18 Е сли Бог не доверяет даже Своим слугам, если даже в ангелах находит недостатки,

Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

19 т о что говорить о живущих в домах из глины, чье основание – прах, кого раздавить легче моли!

Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

20 Г ибнут они между зарей и сумерками; не заметишь, как они исчезнут.

Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

21 В еревки их шатров порваны, и умрут они, не познав мудрости».

Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...