1 T hen Eliphaz the Temanite answered,

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

2 “ If one ventures a word with you, will you become impatient? But who can refrain from speaking?

Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

3 “ Behold you have admonished many, And you have strengthened weak hands.

Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

4 “ Your words have helped the tottering to stand, And you have strengthened feeble knees.

того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

5 “ But now it has come to you, and you are impatient; It touches you, and you are dismayed.

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

6 “ Is not your fear of God your confidence, And the integrity of your ways your hope?

Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

7 “ Remember now, who ever perished being innocent? Or where were the upright destroyed?

Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

8 “ According to what I have seen, those who plow iniquity And those who sow trouble harvest it.

Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

9 “ By the breath of God they perish, And by the blast of His anger they come to an end.

вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

10 “ The roaring of the lion and the voice of the fierce lion, And the teeth of the young lions are broken.

Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

11 “ The lion perishes for lack of prey, And the whelps of the lioness are scattered.

Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

12 “ Now a word was brought to me stealthily, And my ear received a whisper of it.

І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

13 “ Amid disquieting thoughts from the visions of the night, When deep sleep falls on men,

у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

14 D read came upon me, and trembling, And made all my bones shake.

спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

15 “ Then a spirit passed by my face; The hair of my flesh bristled up.

і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

16 “ It stood still, but I could not discern its appearance; A form was before my eyes; There was silence, then I heard a voice:

Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

17 ‘ Can mankind be just before God? Can a man be pure before his Maker?

Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

18 ‘ He puts no trust even in His servants; And against His angels He charges error.

Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

19 ‘ How much more those who dwell in houses of clay, Whose foundation is in the dust, Who are crushed before the moth!

Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

20 ‘ Between morning and evening they are broken in pieces; Unobserved, they perish forever.

Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

21 ‘ Is not their tent-cord plucked up within them? They die, yet without wisdom.’

Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...