1 N ow the angel of the Lord came up from Gilgal to Bochim. And he said, “ I brought you up out of Egypt and led you into the land which I have sworn to your fathers; and I said, ‘ I will never break My covenant with you,

І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: Я вивів вас із Єгипту до того Краю, що присягнув був вашим батькам. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!

2 a nd as for you, you shall make no covenant with the inhabitants of this land; you shall tear down their altars.’ But you have not obeyed Me; what is this you have done?

А ви не складете заповіту з мешканцями цього Краю, їхні жертівники порозбиваєте, та не слухали ви Мого голосу. Що це ви зробили?

3 T herefore I also said, ‘ I will not drive them out before you; but they will become as thorns in your sides and their gods will be a snare to you.’”

І Я теж сказав: Не прожену їх від вас, і вони стануть вам терням у боки, а їхні боги стануть вам пасткою.

4 W hen the angel of the Lord spoke these words to all the sons of Israel, the people lifted up their voices and wept.

І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.

5 S o they named that place Bochim; and there they sacrificed to the Lord. Joshua Dies

І назвали ім'я того місця: Бохім, і приносили там жертви Господеві.

6 W hen Joshua had dismissed the people, the sons of Israel went each to his inheritance to possess the land.

А Ісус відпустив народ, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спадку, щоб посісти той Край.

7 T he people served the Lord all the days of Joshua, and all the days of the elders who survived Joshua, who had seen all the great work of the Lord which He had done for Israel.

І служив народ Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізраїлеві.

8 T hen Joshua the son of Nun, the servant of the Lord, died at the age of one hundred and ten.

І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.

9 A nd they buried him in the territory of his inheritance in Timnath-heres, in the hill country of Ephraim, north of Mount Gaash.

І поховали його в межах спадщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш.

10 A ll that generation also were gathered to their fathers; and there arose another generation after them who did not know the Lord, nor yet the work which He had done for Israel. Israel Serves Baals

І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.

11 T hen the sons of Israel did evil in the sight of the Lord and served the Baals,

І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам.

12 a nd they forsook the Lord, the God of their fathers, who had brought them out of the land of Egypt, and followed other gods from among the gods of the peoples who were around them, and bowed themselves down to them; thus they provoked the Lord to anger.

І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського краю, та й пішли за іншими богами, за богами тих народів, що були в їхніх околицях, і вклонялися їм, і гнівили Господа.

13 S o they forsook the Lord and served Baal and the Ashtaroth.

І покинули вони Господа, та й служили Ваалові та Астартам.

14 T he anger of the Lord burned against Israel, and He gave them into the hands of plunderers who plundered them; and He sold them into the hands of their enemies around them, so that they could no longer stand before their enemies.

І запалав Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, і вони їх грабували. І Він передав їх у руку навколишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.

15 W herever they went, the hand of the Lord was against them for evil, as the Lord had spoken and as the Lord had sworn to them, so that they were severely distressed.

У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.

16 T hen the Lord raised up judges who delivered them from the hands of those who plundered them.

І поставив Господь суддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.

17 Y et they did not listen to their judges, for they played the harlot after other gods and bowed themselves down to them. They turned aside quickly from the way in which their fathers had walked in obeying the commandments of the Lord; they did not do as their fathers.

Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхилялися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх наказів. Вони так не робили!

18 W hen the Lord raised up judges for them, the Lord was with the judge and delivered them from the hand of their enemies all the days of the judge; for the Lord was moved to pity by their groaning because of those who oppressed and afflicted them.

А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді, бо Господь жалував їх через їхній стогін через тих, що їх переслідували та гнобили їх.

19 B ut it came about when the judge died, that they would turn back and act more corruptly than their fathers, in following other gods to serve them and bow down to them; they did not abandon their practices or their stubborn ways.

І бувало, як умирав той суддя, вони знову псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чинів своїх та своєї неслухняної дороги.

20 S o the anger of the Lord burned against Israel, and He said, “Because this nation has transgressed My covenant which I commanded their fathers and has not listened to My voice,

І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,

21 I also will no longer drive out before them any of the nations which Joshua left when he died,

тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умираючи,

22 i n order to test Israel by them, whether they will keep the way of the Lord to walk in it as their fathers did, or not.”

щоб випробувати ними Ізраїля, чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.

23 S o the Lord allowed those nations to remain, not driving them out quickly; and He did not give them into the hand of Joshua.

І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.