1 F or we know that if the earthly tent which is our house is torn down, we have a building from God, a house not made with hands, eternal in the heavens.

Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний.

2 F or indeed in this house we groan, longing to be clothed with our dwelling from heaven,

Тому то й зідхаємо, бажаючи приодягтися будівлею нашею, що з неба,

3 i nasmuch as we, having put it on, will not be found naked.

коли б тільки й одягнені ми не знайшлися нагі!

4 F or indeed while we are in this tent, we groan, being burdened, because we do not want to be unclothed but to be clothed, so that what is mortal will be swallowed up by life.

Бо ми, знаходячися в цьому наметі, зідхаємо під тягарем, бо не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне пожерлось життям.

5 N ow He who prepared us for this very purpose is God, who gave to us the Spirit as a pledge.

А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завдаток Духа.

6 T herefore, being always of good courage, and knowing that while we are at home in the body we are absent from the Lord—

Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому,

7 f or we walk by faith, not by sight—

бо ходимо вірою, а не видінням,

8 w e are of good courage, I say, and prefer rather to be absent from the body and to be at home with the Lord.

ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.

9 T herefore we also have as our ambition, whether at home or absent, to be pleasing to Him.

Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими.

10 F or we must all appear before the judgment seat of Christ, so that each one may be recompensed for his deeds in the body, according to what he has done, whether good or bad.

Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе.

11 T herefore, knowing the fear of the Lord, we persuade men, but we are made manifest to God; and I hope that we are made manifest also in your consciences.

Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.

12 W e are not again commending ourselves to you but are giving you an occasion to be proud of us, so that you will have an answer for those who take pride in appearance and not in heart.

Бо не знову себе ми доручуємо вам, але даємо вам привід хвалитися нами, щоб мали ви що проти тих, що хваляться обличчям, а не серцем.

13 F or if we are beside ourselves, it is for God; if we are of sound mind, it is for you.

Коли бо ми з розуму сходимо, то Богові, коли ж при здоровому розумі, то для вас.

14 F or the love of Christ controls us, having concluded this, that one died for all, therefore all died;

Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.

15 a nd He died for all, so that they who live might no longer live for themselves, but for Him who died and rose again on their behalf.

А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.

16 T herefore from now on we recognize no one according to the flesh; even though we have known Christ according to the flesh, yet now we know Him in this way no longer.

Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!

17 T herefore if anyone is in Christ, he is a new creature; the old things passed away; behold, new things have come.

Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!

18 N ow all these things are from God, who reconciled us to Himself through Christ and gave us the ministry of reconciliation,

Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,

19 n amely, that God was in Christ reconciling the world to Himself, not counting their trespasses against them, and He has committed to us the word of reconciliation.

бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.

20 T herefore, we are ambassadors for Christ, as though God were making an appeal through us; we beg you on behalf of Christ, be reconciled to God.

Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!

21 H e made Him who knew no sin to be sin on our behalf, so that we might become the righteousness of God in Him.

Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!