1 O n one of the days while He was teaching the people in the temple and preaching the gospel, the chief priests and the scribes with the elders confronted Him,

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

2 a nd they spoke, saying to Him, “Tell us by what authority You are doing these things, or who is the one who gave You this authority?”

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

3 J esus answered and said to them, “I will also ask you a question, and you tell Me:

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

4 W as the baptism of John from heaven or from men?”

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

5 T hey reasoned among themselves, saying, “If we say, ‘From heaven,’ He will say, ‘Why did you not believe him?’

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

6 B ut if we say, ‘From men,’ all the people will stone us to death, for they are convinced that John was a prophet.”

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

7 S o they answered that they did not know where it came from.

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

8 A nd Jesus said to them, “Nor will I tell you by what authority I do these things.” Parable of the Vine-growers

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

9 A nd He began to tell the people this parable: “A man planted a vineyard and rented it out to vine-growers, and went on a journey for a long time.

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

10 A t the harvest time he sent a slave to the vine-growers, so that they would give him some of the produce of the vineyard; but the vine-growers beat him and sent him away empty-handed.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

11 A nd he proceeded to send another slave; and they beat him also and treated him shamefully and sent him away empty-handed.

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

12 A nd he proceeded to send a third; and this one also they wounded and cast out.

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

13 T he owner of the vineyard said, ‘What shall I do? I will send my beloved son; perhaps they will respect him.’

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

14 B ut when the vine-growers saw him, they reasoned with one another, saying, ‘This is the heir; let us kill him so that the inheritance will be ours.’

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

15 S o they threw him out of the vineyard and killed him. What, then, will the owner of the vineyard do to them?

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

16 H e will come and destroy these vine-growers and will give the vineyard to others.” When they heard it, they said, “ May it never be!”

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

17 B ut Jesus looked at them and said, “What then is this that is written: ‘ The stone which the builders rejected, This became the chief corner stone ’?

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

18 E veryone who falls on that stone will be broken to pieces; but on whomever it falls, it will scatter him like dust.” Tribute to Caesar

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

19 T he scribes and the chief priests tried to lay hands on Him that very hour, and they feared the people; for they understood that He spoke this parable against them.

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

20 S o they watched Him, and sent spies who pretended to be righteous, in order that they might catch Him in some statement, so that they could deliver Him to the rule and the authority of the governor.

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

21 T hey questioned Him, saying, “Teacher, we know that You speak and teach correctly, and You are not partial to any, but teach the way of God in truth.

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

22 I s it lawful for us to pay taxes to Caesar, or not?”

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

23 B ut He detected their trickery and said to them,

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

24 “ Show Me a denarius. Whose likeness and inscription does it have?” They said, “Caesar’s.”

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

25 A nd He said to them, “Then render to Caesar the things that are Caesar’s, and to God the things that are God’s.”

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

26 A nd they were unable to catch Him in a saying in the presence of the people; and being amazed at His answer, they became silent. Is There a Resurrection?

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

27 N ow there came to Him some of the Sadducees (who say that there is no resurrection),

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

28 a nd they questioned Him, saying, “Teacher, Moses wrote for us that if a man’s brother dies, having a wife, and he is childless, his brother should marry the wife and raise up children to his brother.

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

29 N ow there were seven brothers; and the first took a wife and died childless;

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

30 a nd the second

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

31 a nd the third married her; and in the same way all seven died, leaving no children.

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

32 F inally the woman died also.

А по всіх умерла й жінка.

33 I n the resurrection therefore, which one’s wife will she be? For all seven had married her.”

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

34 J esus said to them, “The sons of this age marry and are given in marriage,

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

35 b ut those who are considered worthy to attain to that age and the resurrection from the dead, neither marry nor are given in marriage;

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

36 f or they cannot even die anymore, because they are like angels, and are sons of God, being sons of the resurrection.

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

37 B ut that the dead are raised, even Moses showed, in the passage about the burning bush, where he calls the Lord the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob.

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

38 N ow He is not the God of the dead but of the living; for all live to Him.”

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

39 S ome of the scribes answered and said, “Teacher, You have spoken well.”

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

40 F or they did not have courage to question Him any longer about anything.

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

41 T hen He said to them, “How is it that they say the Christ is David’s son?

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

42 F or David himself says in the book of Psalms, ‘ The Lord said to my Lord, “ Sit at My right hand,

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

43 U ntil I make Your enemies a footstool for Your feet.”’

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

44 T herefore David calls Him ‘Lord,’ and how is He his son?”

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

45 A nd while all the people were listening, He said to the disciples,

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

46 “ Beware of the scribes, who like to walk around in long robes, and love respectful greetings in the market places, and chief seats in the synagogues and places of honor at banquets,

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

47 w ho devour widows’ houses, and for appearance’s sake offer long prayers. These will receive greater condemnation.”

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!