1 И в един от дните, когато Той поучаваше народа в храма и проповядваше благовестието, дойдоха главните свещеници и книжниците със старейшините и Му казаха:
І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,
2 К ажи ни с каква власт правиш това или кой е Онзи, Който Ти е дал тази власт?
та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?
3 И Той им отвърна с думите: Ще ви задам и Аз един въпрос и Ми отговорете:
І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:
4 Й оановото кръщение от небето ли беше или от човеците?
Іванове хрищення з неба було, чи від людей?
5 А те разискваха помежду си: Ако кажем: От небето, ще каже: Защо не му повярвахте?
Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
6 Н о ако кажем: От човеците, целият народ ще ни убие с камъни, защото са убедени, че Йоан беше пророк.
А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.
7 И отговориха, че не знаят откъде беше.
І вони відповіли, що не знають, ізвідки...
8 Т огава Исус им каза: Нито Аз ви казвам с каква власт правя това. Притча за злите земеделци
А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.
9 И започна да разказва на народа следната притча: Един човек насади лозе, даде го под наем на земеделци и отиде в чужбина за дълго време.
І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.
10 И по време на гроздобера прати един слуга при земеделците, за да му дадат от плода на лозето; но земеделците го биха и го отпратиха празен.
А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
11 И зпрати и друг слуга; а те и него биха, поругаха се над него и го отпратиха празен.
І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.
12 И зпрати и трети; но те и него нараниха и изхвърлиха.
І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
13 Т огава стопанинът на лозето каза: Какво да направя? Ще изпратя любимия си син; може него да почетат.
Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...
14 Н о земеделците, като го видяха, разискваха помежду си: Този е наследникът; нека го убием, за да стане наследството наше.
Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.
15 И зхвърлиха го вън от лозето и го убиха. И така, какво ще направи с тях стопанинът на лозето?
І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?
16 Щ е дойде и ще погуби тези земеделци, и ще даде лозето на други. А като чуха това, казаха: Дано не бъде!
Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!
17 А той ги погледна и каза: Тогава какво значи това, което е писано: "Камъкът, който отхвърлиха зидарите, Той стана глава на ъгъла"?
А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
18 В секи, който падне върху този камък, ще се разбие, а върху когото падне, ще го смаже.
Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.
19 И в същия час книжниците и главните свещеници се опитаха да Го хванат, защото разбраха, че Той каза тази притча против тях, но се бояха от народа. За плащането на данък на императора
А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
20 И като Го наблюдаваха, пратиха съгледвачи, които се преструваха, че са праведни, за да уловят някоя Негова дума така, че да Го предадат на началството и на властта на управителя.
І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.
21 И те Го запитаха, като казваха: Учителю, знаем, че право говориш и учиш, и у Тебе няма лицеприятие, но учиш Божия път според истината;
І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
22 п раво ли е за нас да даваме данък на Цезаря или не?
Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
23 А Той разбра лукавството им и им каза:
Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?
24 П окажете ми един динарий. Чий образ и надпис има? Те отговориха: На Цезаря.
Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.
25 А Той каза: Тогава отдавайте цезаревото на Цезаря, а Божието на Бога.
А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!
26 И не можаха да уловят нищо в думите Му пред народа; и зачудени на отговора Му, млъкнаха. За възкресението на мъртвите
І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.
27 Т огава се приближиха някои от садукеите, които твърдят, че няма възкресение, и Го запитаха:
І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,
28 У чителю, Моисей ни е писал: "Ако умре на някого брат му, който е женен, но е бездетен, брат му да вземе жената и да въздигне потомство на брат си."
та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.
29 А имаше седем братя; и първият взе жена и умря бездетен.
Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.
30 И вторият, и третият я взеха;
І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.
31 т ака също и седемте я взеха и умряха, без да оставят деца.
І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
32 А после умря и жената.
А по всіх умерла й жінка.
33 И така, при възкресението на кого от тях ще бъде жена, защото и седемте я имаха за жена?
А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.
34 А Исус им каза: Човеците на този свят се женят и се омъжват;
Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.
35 а онези, които се удостоят да достигнат онзи свят и възкресението от мъртвите, нито се женят, нито се омъжват.
А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,
36 И не могат вече да умрат, понеже са равни на ангелите; и като участници във възкресението са синове на Бога.
ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.
37 А че мъртвите биват възкресени, това и Моисей показа в мястото, където писа за бодливия храст, когато нарече Господа "Бог Авраамов, Бог Исааков и Бог Яковов".
А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.
38 Н о Той не е Бог на мъртвите, а на живите; защото за Него всички са живи.
Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.
39 А някои от книжниците отговориха: Учителю, Ти добре каза.
Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!
40 З ащото не смееха вече за нищо да Го попитат.
І вже не насмілювалися питати Його ні про що.
41 И сус ги попита: Как така казват, че Христос е Давидов син?
І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?
42 З ащото сам Давид казва в книгата на псалмите: "Каза Господ на моя Господ: Седи отдясно на Мене,
Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,
43 д окато положа враговете Ти за Твое подножие."
поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
44 И така, Давид Го нарича Господ; тогава как е Негов син?
Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?
45 И когато целият народ слушаше, Той каза на учениците Си:
І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:
46 П азете се от книжниците, които обичат да ходят в дълги одежди и обичат поздрави по пазарите, първите места в синагогите и първите столове по угощенията,
Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,
47 к оито изпояждат домовете на вдовиците и за показ принасят дълги молитви. Те ще получат по-голямо осъждане.
що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!