Евреи 7 ~ До євреїв 7

picture

1 З ащото този Мелхиседек, салимски цар, свещеник на Всевишния Бог, който срещна Авраам, когато се връщаше от поражението на царете, и го благослови,

Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.

2 н а когото Авраам отдели и десятък от цялата плячка - той, който е първо, по значението на името си, цар на правда, а после и салимски цар, цар на мир,

Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.

3 б ез баща, без майка, без родословие, без да има или начало на дни, или край на живот, но оприличен на Божия Син, остава завинаги свещеник.

Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.

4 А помислете колко велик беше този човек, на когото патриарх Авраам даде и десятък от най-добрата плячка.

Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!

5 З ащото, докато онези от Левиевите потомци, които приемат свещенството, имат заповед по закона да вземат десятък от народа, т. е. от братята си, макар и да са произлезли от чреслата на Авраам,

Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.

6 т ой обаче, който не е произлязъл от техния род, взе десятък от Авраам и благослови този, на когото бяха дадени обещанията.

Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.

7 А безспорно по-долният бива благославян от по-горния.

І без усякої суперечки більший меншого благословляє.

8 И в единия случай смъртните човеци вземат десятък, а в другия - този, за когото се свидетелства, че живее.

І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.

9 И , така да се каже - сам Левий, който взема десятък, даде десятък чрез Авраам;

І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.

10 з ащото беше още в чреслата на баща си, когато Мелхиседек срещна Авраам.

Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.

11 И така, ако би имало съвършенство чрез левитското свещенство (защото под него народът получи закона), каква нужда е имало вече да се издигне друг свещеник, според Мелхиседековия чин, и да не се смята според Аароновия чин?

Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?

12 З ащото ако се промени свещенството, по необходимост става промяна и на закона.

Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.

13 П онеже Този, за Когото се казва това, принадлежи на друго племе, от което никой не е служил на олтара.

Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.

14 З ащото е известно, че нашият Господ произлезе от Юдовото племе, а относно това племе Моисей не каза нищо за свещеници. Свещеник като Мелхиседек

Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.

15 Т ова, за което говорим, става още по-явно, тъй като по подобие на Мелхиседек се издига друг Свещеник,

І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,

16 К ойто се установи не по закон, изразен в плътска заповед, а по силата на един безкраен живот;

що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.

17 з ащото за Него свидетелства: "Ти си свещеник довека според чина Мелхиседеков";

Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

18 з ащото по този начин се унищожава по-предишната заповед поради нейната слабост и безполезност

Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.

19 ( понеже законът не е усъвършенствал нищо), а се въвежда една по-добра надежда, чрез която се приближаваме до Бога.

Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.

20 И доколкото това стана не без заклеване

І поскільки воно не без клятви,

21 ( защото те ставаха свещеници без заклеване, а Той - със заклеване от страна на Този, Който Му казва: "Господ се закле и няма да се разкае, като каза: Ти си свещеник довека"),

вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,

22 д отолкова на по-добър завет Исус стана Поръчител.

то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!

23 П ри това поставените свещеници са били мнозина, защото смъртта им пречеше да продължават в чина си,

І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,

24 а Той, понеже пребъдва вечно, има свещенство, което не преминава към друг.

але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.

25 З атова и може съвършено да спасява тези, които идват при Бога чрез Него, понеже винаги живее, за да ходатайства за тях.

Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.

26 З ащото такъв Първосвещеник ни трябваше: свят, невинен, непорочен, отделен от грешните и възвисен по-горе от небесата;

Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,

27 К ойто няма нужда всеки ден, като онези първосвещеници, да принася жертви първо за своите грехове, после за греховете на народа; защото направи това веднъж завинаги, като принесе Себе Си.

що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.

28 З ащото законът поставя за първосвещеници немощни човеци; а думите на клетвата, която беше след закона, поставят Сина, Който е усъвършенстван навеки.

Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!