1 А Корей, син на Исаар, син на Каат, Левиевия син, и Датан и Авирон, синове на Елиав, и Он, син на Фалет, Рувимови потомци, като си взеха хора,

І взяли Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Датан, і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Рувимові,

2 с е вдигнаха против Моисей с двеста и петдесет души от израелтяните, първенци на обществото, избрани за съветници, именити мъже.

та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдесят мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні.

3 И така, събраха се против Моисей и против Аарон и им казаха: Стига ви толкова! Цялото общество е свято, всеки един от тях, и Господ е сред тях. А защо възвисявате себе си над Господнето общество?

І зібралися вони на Мойсея та на Аарона, та й сказали до них: Досить вам, бо вся громада усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?

4 А Моисей, като чу това, падна на лицето си

І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.

5 и говорѝ на Корей и на цялата му дружина: Утре Господ ще покаже кои са Негови и кой е свят, и кого ще направи да се приближи до Него. Онзи, когото Той избере, ще направи да се приближи до Него.

І промовив він до Корея та до всієї громади його, говорячи: Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе; а кого вибере, того Він і наблизить до Себе.

6 Т ова направете: ти, Корей, и цялата ти дружина, вземете си кадилници,

Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Корею та вся громадо твоя,

7 с ложете в тях огън и тамян пред Господа утре; и когото Господ избере, той ще бъде свят. Стига толкова и на вас, Левиеви синове!

і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, той чоловік, що Господь його вибере, він святий. Досить вам, Левієві сини!

8 И Моисей каза на Корей: Чуйте сега, вие, Левиеви синове:

І сказав Мойсей до Корея: Слухайте ж, Левієві сини,

9 М алко ли ви е това, че Израелевият Бог отдели вас от Израелевото общество и ви направи да се приближавате до Него, за да вършите службата на Господнята скиния и да стоите пред обществото, за да им служите?

чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб наблизити вас до Себе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?

10 Т ой те направи да се приближиш до Него и заедно с тебе всичките ти братя, Левиевите синове; а искате ли и свещенството?

І Він наблизив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й священства?.

11 Т ака че ти и цялата ти дружина сте се събрали против Господа; защото кой е Аарон, за да роптаете против него?

Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Аарон, що він, що ви ремствуєте проти нього?

12 И Моисей изпрати да повикат Датан и Авирон, Елиавовите синове; а те отговориха: Няма да дойдем.

І послав Мойсей та Аарон закликати Датана й Авірона, синів Еліявових, та сказали вони: Не вийдемо!

13 М алко ли е това, че си ни извел от земята, в която текат мляко и мед, за да ни измориш в пустинята, а още и владетел ли искаш да направиш себе си над нас?

Чи мало того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею?

14 П ри това ти не си ни довел в земя, където текат мляко и мед, нито си ни дал да наследим ниви и лозя. Ще извърташ ли очите на тези хора? Няма да дойдем.

Ти не впровадив нас ані до Краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля та виноградники. Чи ти вибереш очі цим людям? Не вийдемо!

15 Т огава Моисей се разсърди много и каза на Господа: Не поглеждай благосклонно на приноса им; аз не съм взел нито един осел от тях и на никого от тях не съм сторил зло.

А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: Не обернися до їхнього приношення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!

16 М оисей каза на Корей: Утре ти и всички, които си събрал, да се намерите пред Господа - ти и те, и Аарон;

І сказав Мойсей до Корея: Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Аарон узавтра.

17 и вземете всеки кадилницата си, сложете в тях тамян и занесете пред Господа всеки кадилницата си, двеста и петдесет кадилници; също и ти, и Аарон - всеки своята кадилница.

І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила та й принесете перед Господнє лице кожен кадильницю свою, двісті й п'ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю свою.

18 И така, те взеха всеки кадилницата си, сложиха в тях огън и тамян и застанаха пред входа на шатъра за срещане заедно с Моисей и Аарон.

І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.

19 К орей събра против тях и цялото общество пред входа на шатъра за срещане; и Господнята слава се яви на цялото общество.

І Корей зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!

20 Т огава Господ говорѝ на Моисей и Аарон:

І промовив Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи:

21 О тделете се от това общество, за да ги изтребя в един миг.

Відділіться від цієї громади, Я винищу їх умить!

22 А те паднаха на лицата си и казаха: О, Боже, Боже на духовете на всяка твар! Ако един човек е съгрешил, ще се разгневиш ли на цялото общество?

А вони попадали на обличчя свої та й сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?

23 Т огава Господ говорѝ на Моисей:

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

24 К ажѝ на обществото: Отстъпете от жилищата на Корей, Датан и Авирон.

Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця мешкання Корея, Датана й Авірона!

25 И така, Моисей стана и отиде при Датан и Авирон; след него отидоха и Израелевите старейшини.

І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним старші Ізраїлеві.

26 М оисей говорѝ на обществото: Отстъпете, моля ви се, от шатрите на тези нечестиви хора и не се допирайте до нищо тяхно, за да не погинете сред всичките им грехове.

І він промовляв до громади, говорячи: Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всього, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!

27 И така, те навред отстъпиха от жилищата на Корей, Датан и Авирон; а Датан и Авирон излязоха и застанаха при входовете на шатрите с жените си и малките си деца.

І вони відступилися від місця мешкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Датан та Авірон вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки їх, і сини їх, та діти їхні.

28 А Моисей каза: От това ще познаете, че Господ ме е изпратил да извърша всички тези дела и че не ги правя от себе си:

І сказав Мойсей: Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла ці, що вони не з моєї вигадки.

29 а ко тези хора умрат, както умират всички хора, или ако им се въздаде, както се въздава на всички хора, то Господ не ме е изпратил;

Якщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене!

30 н о ако Господ направи нещо ново - ако земята отвори устата си и погълне тях и всичко, което е тяхно, и те слязат живи в ада, тогава ще познаете, че тези хора презряха Господа.

А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то пізнаєте, що люди образили Господа.

31 С лед като той изговори всички тези думи, земята се разпукна под тях.

І сталося, як скінчив він говорити всі ці слова, то розступилася та земля, що під ними!

32 З емята отвори устата си и погълна тях, домашните им, всички Корееви хора и целия им имот.

А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми їхні, і кожну людину, що Кореєва, та ввесь їх маєток.

33 Т е и всичко тяхно слязоха живи в ада, земята ги покри и те погинаха сред обществото.

І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!

34 А целият Израел, които бяха около тях, побегнаха, като извикаха: Да не погълне земята и нас.

А ввесь Ізраїль, що був навколо них, повтікав на їхній крик, бо казали: Щоб земля не поглинула й нас!

35 И огън излезе от Господа и погуби онези двеста и петдесет мъже, които принесоха тамяна.

І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдесят чоловіка, що приносили кадило!

36 С лед това Господ говорѝ на Моисей:

(17-1) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

37 К ажи на Елеазар, син на свещеника Аарон, да прибере кадилниците отсред изгарянето; а ти разпръсни огъня нататък; защото святи са

(17-2) Скажи до Елеазара, сина священика Аарона, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорілища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,

38 к адилниците на тези хора, които съгрешиха против своя си живот, и нека ги направят на плочи за обковаване на жертвеника; понеже те ги принесоха пред Господа и затова са святи; и те ще бъдат за знамение на израелтяните.

(17-3) кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бляхи на покриття для жертівника, бо приносили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів.

39 И така, свещеникът Елеазар прибра медните кадилници, които изгорелите бяха принесли; и ги направиха на плочи за обковаване на жертвеника

(17-4) І взяв священик Елеазар мідяні кадильниці, що приносили їх ті, що спалені, і перекували їх на покриття для жертівника,

40 д а напомнят на израелтяните, че никой чужд човек, който не е от Аароновото потомство, не бива да пристъпва да принася тамян пред Господа, за да не стане като с Корей и дружината му. Това направи Елеазар, както Господ му каза чрез Моисей.

(17-5) пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближався кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.

41 А на следващия ден цялото общество израелтяни възроптаха против Моисей и Аарон: Вие избихте Господния народ.

(17-6) А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: Ви повбивали Господній народ!

42 Н о когато обществото се беше събрало против Моисей и Аарон, погледнаха към шатъра за срещане и видяха, че облакът го покри и Господнята слава се яви.

(17-7) І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, аж ось покрила її хмара, і показалася слава Господня!

43 М оисей и Аарон дойдоха пред шатъра за срещане.

(17-8) І ввійшли Мойсей та Аарон до переду скинії заповіту.

44 И Господ говорѝ на Моисей:

(17-9) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

45 О ттеглете се от това общество, за да ги погубя в един миг. Но те паднаха на лицата си.

(17-10) Вийдіть з-посеред цієї громади, а Я винищу їх умить! І вони попадали на обличчя свої.

46 Т огава Моисей каза на Аарон: Вземи кадилницата си, сложи в нея огън от жертвеника и сложи на него тамян, и иди скоро в обществото, и направи умилостивение за тях; защото гняв излезе от Господа, язвата започна.

(17-11) І сказав Мойсей до Аарона: Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від жертівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася поразка.

47 И така, Аарон взе кадилницата си, както каза Моисей, и се завтече сред обществото; а язвата беше започнала между народа; и той сложи тамяна и направи умилостивение за народа.

(17-12) І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до середини зборів, аж ось розпочалася поразка народу! І він поклав кадила, і очистив народ.

48 А като застана между мъртвите и живите, язвата престана.

(17-13) І став він поміж умерлими та поміж живими, і затрималась та поразка.

49 У мрелите от язвата бяха четиринадесет хиляди и седемстотин души, освен онези, които умряха в Кореевия бунт.

(17-14) І було померлих поразкою чотирнадцять тисяч і сімсот, окрім померлих у справі Корея.

50 И Аарон се върна при Моисей до входа на шатъра за срещане, защото язвата престана.

(17-15) І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а поразка припинилася.