1 С лед това Исус влезе в Йерихон и минаваше през града.
І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.
2 И , ето, един човек на име Закхей, който беше началник на бирниците и беше богат,
І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,
3 и скаше да види Кой е Исус, но не можеше поради навалицата, защото беше нисък на ръст.
бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.
4 И се завтече напред и се покачи на една дива смокиня, за да Го види; понеже щеше да мине през онзи път.
І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.
5 И сус, като дойде на това място, погледна нагоре и му каза: Закхей, слез бързо, защото днес трябва да отседна в дома ти.
А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!
6 И той побърза да слезе и Го прие с радост.
І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.
7 И като видяха това, всички роптаеха и казваха: Отби се при грешен човек.
А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!
8 А Закхей стана и каза на Господа: Господи, ето, отсега давам половината от имота си на сиромасите; и ако някак съм ограбил някого, връщам му четворно.
Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.
9 И Исус му каза: Днес стана спасение на този дом; защото и този е Авраамов син.
Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.
10 П онеже Човешкият Син дойде да потърси и да спаси погиналото. Притча за десетте слуги
Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!
11 И като слушаха това, Той продължи да говори и каза една притча, защото беше близо до Йерусалим и те си мислеха, че Божието царство веднага ще се яви.
Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.
12 З атова каза: Някой си благородник отиде в далечна страна да получи за себе си царска власт и да се върне.
Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
13 И повика десетима от слугите си и им даде десет мнаси; и им каза: Търгувайте с това, докато дойда.
І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.
14 Н о неговите граждани го мразеха и изпратиха след него посланици да кажат: Не искаме този да царува над нас.
Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.
15 А като получи царската власт и се върна, заповяда да повикат при него онези слуги, на които бе дал парите, за да знае какво са припечелили чрез търгуване.
І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.
16 И така, дойде първият и каза: Господарю, твоята мнаса спечели десет мнаси.
І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.
17 И му каза: Хубаво, добър слуга! Понеже в твърде малкото се показа верен, имай власт над десет града.
І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.
18 Д ойде и вторият и каза: Господарю, твоята мнаса принесе пет мнаси.
І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.
19 А каза и на него: Бъди и ти над пет града.
Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.
20 Д ойде и друг и каза: Господарю, ето твоята мнаса, която пазих скътана в кърпа,
І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
21 з ащото се боях от тебе, понеже си строг човек; взимаш това, което не си положил, и жънеш, което не си посял.
Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.
22 Г осподарят му каза: От устата ти ще те съдя, зъл слуга. Знаел си, че съм строг човек, който вземам това, което не съм положил, и жъна, което не съм сял;
І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
23 т огава защо не вложи парите ми в банката; и аз, като си дойдех, щях да ги прибера с лихвата?
Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?
24 И каза на стоящите до него: Вземете от него мнасата и я дайте на този, който има десет мнаси.
І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.
25 ( Казаха му: Господарю, той има вече десет мнаси!)
І відказали йому: Пане, він десять мін має.
26 К азвам ви, че на всеки, който има, ще се даде; а от този, който няма, от него ще се отнеме и това, което има.
Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.
27 А онези мои неприятели, които не искаха да царувам над тях, доведете ги тук и ги посечете пред мен.
А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.
28 И като изрече това, Исус тръгна напред, като се изкачваше към Йерусалим. Тържественото влизане в Йерусалим
А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
29 И когато се приближи до Витфагия и Витания, до хълма, наречен Елеонски, прати двама от учениците и им каза:
І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,
30 И дете в селото, което е насреща ви, в което, като влизате, ще намерите едно вързано осле, което никой човек не е възсядал; отвържете го и го докарайте.
наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
31 И ако някой ви попита: Защо го отвързвате?, кажете така: На Господа трябва.
Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.
32 И изпратените отидоха и намериха всичко, както им бе казал.
Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.
33 И като отвързваха ослето, стопаните попитаха: Защо отвързвате ослето?
А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?
34 А те отвърнаха: На Господа трябва.
Вони ж відказали: Господь потребує його.
35 И го докараха при Исус; и като намятаха дрехите си на ослето, качиха Исус.
І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
36 И когато Той минаваше, хората постилаха дрехите си по пътя.
Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.
37 А когато вече се приближаваше до превала на Елеонския хълм, цялото множество ученици почнаха да се радват и велегласно да славят Бога за всички велики дела, които бяха видели, и казваха:
А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
38 Б лагословен Царят, Който иде в Господнето име! Мир на небето и слава във висините!
кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!
39 А някои фарисеи от множеството Му казаха: Учителю, смъмри учениците Си.
А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!
40 И Той отговори: Казвам ви, че ако тези млъкнат, то камъните ще извикат.
А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!
41 И като се приближи и видя града, плака за него и каза:
І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,
42 Е х, ако ти бе познал поне в този ден това, което служи за мира ти! Но сега това е скрито от очите ти.
і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
43 З ащото ще настанат за тебе дни, когато твоите неприятели ще издигнат валове около тебе, ще те обсадят, ще те притиснат отвред
Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.
44 и ще те разорят, и ще избият жителите ти в теб, и няма да оставят в тебе камък върху камък; защото ти не разпозна времето, когато беше посетен.
І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...
45 И като влезе в храма, започна да пъди онези, които продаваха; и им казваше: Изгонването на търговците от храма
А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,
46 П исано е: "И домът Ми ще бъде молитвен дом"; а вие го направихте "разбойнически вертеп".
до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.
47 И поучаваше всеки ден в храма. А главните свещеници, книжниците и водачите на народа се стараеха да Го погубят.
І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,
48 Н о не намериха какво да направят, понеже целият народ се прилепваше към Него и Го слушаше.
але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.