1 А филистимците, като плениха Божия ковчег, го занесоха от Евен-езер в Азот.

А филистимляни взяли Божого ковчега, і принесли його з Евен-Гаезеру до Ашдоду.

2 И филистимците взеха Божия ковчег и го внесоха в храма на Дагон, и го поставиха до Дагон.

І взяли филистимляни Божого ковчега, і принесли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґона.

3 А на следващия ден, когато азотяните станаха рано, видяха, че Дагон беше паднал с лицето си към земята пред Господния ковчег. И взеха Дагон и го поставиха на мястото му.

А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! І взяли вони Даґона, і поставили його на його місце.

4 И на другия ден, като станаха рано сутринта, ето, Дагон пак беше паднал с лицето си към земята пред Господния ковчег, като главата на Дагон и двете длани на ръцете му бяха отсечени върху прага. Само тялото на Дагон беше останало.

А наступного дня повставали вони рано, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, тільки тулуб Даґонів позостав при ньому.

5 ( Затова нито Дагоновите жреци, нито някой от онези, които влизат в храма на Дагон, не стъпват на прага му в Азот и до днес.)

Тому то жерці та всі, хто входить до Даґонового дому, не ступають на Даґонів поріг у Ашдоді аж до цього дня.

6 Н о ръката на Господа натежа над азотците и Той ги изтреби, и порази с хемороиди тях, Азот и околностите му.

І стала тяжка Господня рука на ашдодян, і Він їх пустошив та бив їх болячками, Ашдод та довкілля його.

7 С лед като азотските мъже видяха, че работата е такава, казаха: Ковчегът на Израелевия Бог няма да стои между нас, защото ръката Му тежи върху нас и върху бога ни Дагон.

І побачили ашдодяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжкою Його рука на нас та на Даґона, бога нашого!

8 З атова пратиха и събраха всички филистимски началници и им казаха: Какво да направим с ковчега на Израелевия Бог? А те отговориха: Ковчегът на Израелевия Бог нека бъде пренесен в Гет. И така, пренесоха ковчега на Израелевия Бог в Гет.

І послали вони, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, та й сказали: Що ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога? А ті відказали: Нехай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Ґату. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.

9 Н о като го пренесоха, ръката на Господа се повдигна против града с голямо поражение. Той порази градските мъже от малък до голям и по тях избухнаха хемороиди.

І сталося по тому, як вони перенесли його, то Господня рука була проти міста, сталося дуже велике замішання. І вдарив Він людей того міста від малого й аж до великого, і появилися на них болячки.

10 З атова те пратиха Божия ковчег в Акарон. А като пристигна Божият ковчег в Акарон, акаронците извикаха: Донесоха ковчега на Израелевия Бог при нас, за да изтреби нас и народа ни.

І вони вислали Божого ковчега до Екрону. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екрону, то екроняни стали кричати, говорячи: Перенесли до нас ковчега Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та народ наш!

11 И така, пратиха да съберат всички филистимски началници и им казаха: Изпратете обратно ковчега на Израелевия Бог и нека се върне на мястото си, за да не изтреби нас и народа ни; защото имаше смъртоносно поражение по целия град. Божията ръка тежеше върху тях твърде много.

І послали вони, і зібрали всіх филистимських володарів, та й говорили: Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та народа нашого, бо було смертельне замішання в усьому місті. І Божа рука стала там дуже тяжка.

12 А мъжете, които не умряха, бяха поразени с хемороиди; и викът от града се издигна до небето.

А ті люди, хто не повмирав, були вдарені болячками, і зойк міста піднявся до неба!