1 А веднъж, когато множеството Го притискаше да слуша Божието слово, Той стоеше при Генисаретското езеро.

І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського.

2 И видя две ладии, които стояха край езерото; а рибарите бяха излезли от тях и изпираха мрежите си.

І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.

3 И като влезе в една от ладиите, която беше на Симон, помоли го да я отдалечи малко от сушата; и седна и поучаваше множеството от ладията.

І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.

4 С лед като престана да говори, каза на Симон: Оттегли ладията към дълбокото и хвърлете мрежите за улов.

А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід.

5 А Симон отговори: Учителю, цяла нощ се трудихме и нищо не уловихме; но щом казваш, ще хвърля мрежите.

А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода.

6 И като направиха това, уловиха твърде много риба, така че мрежите им се прокъсваха.

А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись...

7 И извикаха съдружниците си от другата ладия да им дойдат на помощ; и те дойдоха и напълниха и двете ладии - дотолкова, че щяха да потънат.

І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.

8 А Симон Петър, като видя това, падна в краката на Исус и каза: Иди си от мене, Господи, защото съм грешен човек.

А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!

9 П онеже той и всички, които бяха с него, се смаяха от улова на рибите, които хванаха,

Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

10 с ъщо и Яков и Йоан, синове на Зеведей, които бяха Симонови съдружници. А Исус каза на Симон: Не бой се; отсега нататък ще ловиш човеци.

також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!

11 И когато извлякоха ладиите на сушата, оставиха всичко и отидоха след Него. Излекуването на прокажения

І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним.

12 И когато беше в един от градовете, ето, един човек, който целият беше прокажен, като видя Исус, падна на лицето си и Му се помоли с думите: Господи, ако искаш, можеш да ме очистиш.

А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене!

13 А Той простря ръка и се допря до него, и каза: Искам; бъди очистен. И веднага проказата го остави.

А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, будь чистий! І зараз із нього проказа зійшла...

14 И Той му заръча да не казва на никого за това: Но за свидетелство на тях иди и се покажи на свещеника, и принеси за очистването си, както е заповядал Моисей.

І звелів Він йому не казати нікому про це. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм.

15 Н о вестта за Него още повече се разнасяше; и големи множества се събираха да слушат и да се изцеляват от болестите си.

А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх.

16 А Той се оттегляше в усамотени места и се молеше. Излекуването на парализирания

Він же відходив на місце самотнє й молився.

17 И през един от тези дни, когато Той поучаваше, там седяха фарисеи и законоучители, надошли от всяко село на Галилея, Юдея и от Йерусалим; и Господнята сила беше с Него да изцелява.

І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

18 И , ето, мъже, които носеха на постелка един болен човек, който беше парализиран; и се опитаха да го внесат вътре и да го сложат пред Него.

і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти.

19 Н о понеже не намериха откъде да го внесат вътре поради навалицата, качиха се на покрива и през покрива го спуснаха с постелката на средата пред Исус.

Не знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса.

20 И Той, като видя вярата им, каза: Човече, прощават ти се греховете.

І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!

21 Т огава книжниците и фарисеите започнаха да разискват думите Му, като казваха: Кой е Този, Който богохулства? Кой може да прощава грехове освен един Бог?

А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?...

22 Н о Исус, като видя разискванията им, им отговори: За какво размишлявате в сърцата си?

Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших?

23 К ое е по-лесно да кажа: Прощават ти се греховете, или да кажа: Стани и ходи?

Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи?

24 Н о за да познаете, че Човешкият Син има власт на земята да прощава грехове (каза на паралитика): Казвам ти: Стани, вдигни постелката си и иди у дома си.

Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

25 И начаса той стана пред тях, вдигна това, на което лежеше, и отиде у дома си, като славеше Бога.

І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

26 И те всички се смаяха и славеха Бога, и изпълнени със страх, казваха: Днес видяхме удивителни неща. Призоваването на бирника Левий

І всіх жах обгорнув, і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили!...

27 С лед това Исус, като излезе, видя един бирник на име Левий, който седеше в бирничеството, и му каза: Върви след Мене.

Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за Мною!

28 Т ой остави всичко, стана и тръгна след Него.

І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

29 А Левий приготви за Него голямо угощение в къщата си; и имаше голямо множество бирници и други, които седяха на трапезата с тях.

І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших, що сиділи з Ним при столі.

30 А фарисеите и техните книжници роптаеха против учениците Му и казваха: Защо ядете и пиете с бирниците и грешниците?

Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте?

31 И сус им отговори: Здравите нямат нужда от лекар, а болните.

А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі.

32 Н е съм дошъл да призова праведните, но грешните към покаяние. Исус отговаря на книжниците и фарисеите

Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних.

33 И те Му казаха: Йоановите ученици често постят и се молят, също и учениците на фарисеите, а Твоите ядат и пият.

Вони ж відказали до Нього: Чому учні Іванові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?

34 И сус им каза: Можете ли да накарате сватбарите да постят, докато младоженецът е с тях?

Ісус же промовив до них: Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий?

35 Щ е дойдат обаче дни, когато младоженецът ще бъде отнет от тях; тогава, през онези дни, ще постят.

Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих днів...

36 К аза им още и притча: Никой не отдира парче от нова дреха, за да го пришие на вехта дреха; иначе и новата дреха се съдира, и кръпката от новата не отива на вехтата.

Розповів же і приказку їм: Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не надасться.

37 И никой не налива ново вино в стари мехове; защото новото вино ще пръсне меховете - и то самото ще изтече, и меховете ще се изхабят.

І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть.

38 Н о трябва да се налива ново вино в нови мехове.

Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків.

39 И никой, след като е пил старото вино, не иска ново, защото казва: Старото е по-хубаво.

І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: Старе ліпше!