1 ( По слав. 119.) Песен на възкачванията. В бедствието си извиках към Господа; и Той ме послуша.

Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,

2 Г осподи, избави душата ми от лъжливи устни и от измамлив език.

Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!

3 К акво Ти дава или какво Ти прибавя измамливият език -

Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?

4 з аострените стрели на силен мъж, с въглени от хвойна.

Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

5 Г орко ми, защото странствам в Мосох, живея в шатри на Кидар!

Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!

6 Д ълго време живя душата ми с онези, които мразят мир.

Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

7 А з съм за мир; но когато говоря, те са за бой.

я за мир, та коли говорю, то вони за війну!