1 ( По слав. 119). Песен на възкачванията. В бедствието си извиках към Господа; И Той ме послуша.

Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,

2 В бедствието си извиках към Господа; И той ме послуша.

Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!

3 Г осподи, избави душата ми от лъжливи устни. И от измамлив език -

Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?

4 И зострените стрели на силен мъж, Са въглища от смрика.

Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

5 Г орко ми, защото странствувам в Мосох, Живея в Кидарските шатри!

Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!

6 Д ълго време живя душата ми С ония, които мразят мир.

Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

7 А з съм за мир; но когато говоря, Те са за бой.

я за мир, та коли говорю, то вони за війну!