1 В същото време учениците дойдоха при Исуса и казаха: Кой е по-голям в небесното царство?

Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім?

2 А Той повика едно детенце, постави го посред тях, и рече:

Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

3 И стина ви казвам; ако се не обърнете като дечицата, никак няма да влезете в небесното царство.

та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!

4 И тъй, който смири себе си като това детенце, той е по-голям в небесното царство.

Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

5 И който приеме едно такова детенце в Мое име, Мене приема.

І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

6 А който съблазни едно от тия малките, които вярват в Мене, за него би било по-добре да се окачеше на врата му един воденичен камък, и да потънеше в морските дълбочини.

Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині...

7 Г орко на света поради съблазните, защото е неизбежно да дойдат съблазните; но горко на онзи човек, чрез когото съблазънта дохожда!

Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!

8 А ко те съблазни ръката ти или ногата ти, отсечи я и хвърли я; по-добре е за тебе да влезеш в живота куц или недъгав, отколкото с две ръце или с две нозе да бъдеш хвърлен във вечния огън.

Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

9 И ако те съблазни окото, извади го и хвърли го; по-добре е за тебе да влезеш в живота с едно око, отколкото да имаш две очи и да бъдеш хвърлен в огнения пъкъл.

І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної.

10 В нимавайте да не презирате ни едно от тия малките, защото ви казвам, че техните ангели на небесата винаги гледат лицето на Отца Ми, Който е на небесата.

Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

11

Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле.

12 К ак ви се вижда? Ако някой човек има сто овце и едната от тях се заблуди, не остава ли деветдесетте и девет, и не отива ли по бърдата да търси заблудилата се?

Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?

13 И като я намери, истина ви казвам, той се радва за нея повече, отколкото за деветдесетте и девет незаблудили се.

І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.

14 С ъщо така не е по волята на Отца ви, Който е на небесата, да загине ни един от тия малките.

Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.

15 И ако ти съгреши брат ти, иди, покажи вината му между тебе и него самия. Ако те послуша, спечелил си брата си.

А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.

16 Н о ако не те послуша, вземи със себе си още един или двама и от устата на двама или трима свидетели да се потвърди всяка дума.

А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків.

17 И ако не послуша тях, кажи това на църквата; че ако не послуша и църквата, нека ти бъде като езичник и бирник.

А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!

18 И стина ви казвам: Каквото вържете на земята, ще бъде вързано на небесата; и каквото развържете на земята, ще бъде развързано на небесата.

Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі.

19 П ак ви казвам, че ако двама от вас се съгласят на земята за каквото и да било нещо, което да поискат, ще им бъде дадено от Отца Ми, Който е на небесата.

Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!

20 З ащото, гдето двама или трима са събрани в Мое име, там съм и Аз посред тях.

Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них.

21 Т огава Петър се приближи и Му рече: Господи, до колко пъти, като ми съгреши брат ми, да му прощавам? До седем пъти ли?

Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?

22 И сус му рече: Не ти казвам: До седем пъти

Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

23 З атова небесното царство прилича на един цар, който поиска да прегледа сметките на слугите си.

Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами.

24 И когато почна да преглежда докараха при него един, който му дължеше десет хиляди таланта(Равно на 60 000 000 лева зл.).

Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів.

25 И понеже нямаше с какво да заплати, господарят му заповяда да продадат него, жена му и децата му, и всичко що имаше, и да се плати дълга.

А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.

26 З атова слугата падна, кланяше му се, и каза: Господарю, имай търпение към мене, и ще ти платя всичко.

Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все!

27 И господарят на тоя слуга, понеже го жалеше, пусна го и му прости заема.

І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.

28 Н о тоя слуга, като излезе, намери един от съслужителите си, който му дължеше сто пеняза(Равно близо на 90 лева зл.); хвана го и го душеше, и каза: Плати това, което ми дължиш.

А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен!

29 З атова служителят му падна, молеше му се, и каза: Имай търпение към мене и ще ти платя.

А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі!

30 Н о той не искаше, а отиде и го хвърли в тъмница, да лежи докле изплати дълга.

Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне.

31 А съслужителите му, като видяха станалото, твърде много се наскърбиха; дойдоха и казаха на господаря си всичко, що бе станало.

Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.

32 Т огава господарят му го повика и му каза: Нечестиви слуго, аз ти простих целия оня дълг понеже ми се примоли.

Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

33 Н е трябваше ли и ти да се смилиш за съслужителя си, както и аз се смилих за тебе?

Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?

34 И господарят му се разгневи и го предаде на мъчителите да го изтезават докле изплати целия дълг.

І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

35 Т ака и Моят небесен Отец ще постъпи с вас, ако не простите от сърце всеки на брата си.

Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.