1 ( По слав. 94). Дойдете, да запеем на Господа, Да възкликнем към спасителната ни Канара.

Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,

2 Д а застанем пред Него със славословие. С псалми да възкликнем на Него,

хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,

3 З ащото Господ е велик Бог, И велик цар над всички богове.

бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,

4 В неговата ръка са земните дълбочини; И височините на планините са Негови.

що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір'я гірські,

5 Н егово е морето, дори Той го е направил; И ръцете Му създадоха сушата.

що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!

6 Д ойдете да се поклоним и да припаднем, Да коленичим пред Господа нашия Създател;

Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!

7 З ащото Той е наш Бог. И ние сме люде на пасбището Му и овце на ръката Му, Днес, ако искате да слушате гласа Му,

Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

8 Н е закоравявайте сърцата си както в Мерива. Както в деня, когато Ме изпитахте в пустинята,

не робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби,

9 К огато бащите ви Ме изпитаха, Опитаха Ме и видяха каквото сторих.

коли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.

10 Ч етиридесет години негодувах против това поколение, И рекох: Тия люде се заблуждават в сърце, И не са познали Моите пътища;

Сорок літ був огидним Мені оцей рід, й Я сказав: Цей народ блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

11 З атова се заклех в гнева Си, Че няма да влязат в Моята почивка.

тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!