1 У тешавайте, утешавайте людете Ми, Казва вашият Бог.

Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!

2 Г оворете по сърцето на Ерусалим, и изказвайте към него, Че времето на воюването му се изпълни, Че беззаконието му се прости; Защото взе от ръката Господна Двойно наказание за всичките си грехове.

Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!

3 Г лас на един който вика: Пригответе в пустинята пътя за Господа, Направете в безводното място прав друм за нашия Бог.

Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!

4 В сяка долина ще се издигне, И всяка планина и хълм ще се сниши; Кривите места ще станат прави, И неравните места поле;

Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!

5 И славата Господна ще се яви, И всяка твар купно ще я види; Защото устата Господни изговориха това.

І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!

6 Г лас на един, който казва: Провъзгласи! И отговори се+: Що да провъзглася? - Всяка твар е трева, И всичката й слава като полския цвят;

Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:

7 Т ревата съхне, цветът вехне; Защото дишането Господно духа върху него; Наистина людете са трева!

трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава:

8 Т ревата съхне, цветът вехне, Но словото на нашия Бог ще остане до века.

Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!

9 Т и, който носиш благи вести на Сион, Изкачи се на високата планина; Ти, който носиш благи вести на Ерусалим, Издигни силно гласа си; Издигни го, не бой се, Кажи на Юдовите градове: Ето вашият Бог!

На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!

10 Е то, Господ Иеова ще дойде със сила, И мишцата Му ще владее за него; Ето, наградата Му е с него, И въздаянието Му пред него.

Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його.

11 Т ой ще пасе стадото Си като овчар,, Ще събере агнетата с мишцата Си, Ще го носи в пазухата Си, И ще води полека доещите.

Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!

12 К ой е премерил водите с шепата си, Измерил небето с педя, Побрал в мярка пръстта на земята, И претеглил планините с теглилка, и хълмовете с везни?

Хто води поміряв своєю долонею, а п'ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір'я шальками?

13 К ой е упътил Духа Господен, Или като съветник Негов Го е научил?

Хто Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому?

14 С кого се е съветвал Той, И кой Го е вразумил и Го е научил пътя на правосъдието, И Му е предал знание, и Му е показал пътя на разума?

З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної?

15 Е то, народите са като капка от ведро, И се считат като ситен прашец на везните; Ето, островите са като ситен прах що се дига.

Таж народи як крапля з відра, а важать як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку!

16 Л иван не е достатъчен за гориво Нито стигат животните му за всеизгаряне.

І Ливана не вистачить на запаління жертовне, не стане й звір'я його на цілопалення!

17 В сичките народи са като нищо пред Него, Считат се пред Него за по-малко от нищо, да! за празнота.

Насупроти Нього всі люди немов би ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею.

18 И тъй, на кого ще уподобите Бога? Или какво подобие ще сравните с Него?

І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним?

19 К умирът ли? - Художникът го е излял, И Златарят го обковава със злато И лее за него сребърни верижки;

Майстер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому срібляні ланцюжки.

20 К ойто е твърде сиромах та да принесе принос Избира негниещо дърво, И търси за него изкусен художник, За да го направи непоклатим кумир!

Убогий на дара такого бере собі дерево, що не гниє, розшукує вправного майстра, щоб поставив божка, який не захитається.

21 Н е знаете ли? не сте ли чули? Не ли ви се е известило отначало? От основаването на земята не сте ли разбрали

Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не сповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі?

22 О нзи, Който седи над кръга на земята. Пред Когото жителите й са като скакалци, Който простира небето като завеса, И го разпъва като шатър за живеене,

Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання.

23 К ойто докарва първенците до нищо, И прави като суета земните съдии?

Він Той, Хто князів обертає в ніщо, робить суддів землі за марноту:

24 Т е едва са били посадени, едва са били посяти, Едва ли се е закоренил в земята стволът им, И Той подуха върху тях, и те изсъхват, И вихрушката ги помита като плява,

вони не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закорінився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому!

25 И тъй, на кого ще Ме уподобите Та да му бъда равен? казва Светият.

І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий.

26 Д игнете очите си нагоре Та вижте: Кой е създал тия светила, И извежда множеството им с брой? Той ги вика всичките по име; Чрез величието на силата Му, И понеже е мощен във власт, Ни едно от тях не липсва.

Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його.

27 З ащо говориш, Якове, и казваш, Израилю; Пътят ми е скрит от Господа, И правото ми се пренебрегва от моя Бог?

Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право.

28 Н е знаеш ли? не си ли чувл, Че вечният Бог Иеова, Създателят на земните краища, Не ослабва и не се уморява? Неговият разум е неизследим.

Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.

29 Т ой дава сила на ослабналите, И умножава мощта на немощните.

Він змученому дає силу, а безсилому міць.

30 Д аже младите ще ослабнат и ще се уморят. И отбраните момци съвсем ще паднат;

І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись спіткнуться,

31 Н о ония, които чакат Господа, ще подновят силата си, Ще се издигат с крила като орли. Ще тичат и няма да се уморят, Ще ходят и няма да ослабнат.

а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!