1 А рувимците и гадците имаха твърде много добитък; и когато видяха Язирската земя и Галаадската земя, че, ето, мястото беше място за добитък,

А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.

2 т о гадците и рувимците дойдоха та говориха на Моисея, на свещеника Елеазара, и на първенците на обществото, казвайки:

І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

3 А тарот, Девон, Язир, Нимра, Есевон, Елеала, Севама, Нево и Веон,

Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,

4 з емята, която Господ порази пред Израилевото общество, е земя за добитък; а слугите ти имат добитък.

та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.

5 З а това, рекоха, ако сме придобили твоето благоволение, нека се даде тая земя на слугите ти имат добитък.

І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!

6 А Моисей рече на гадците и на рувимците: Да идат ли братята ви на бой, а вие тук да седите?

І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?

7 З ащо обезсърчавате сърцата на израилтяните, та да не преминат в земята която Господ им е дал?

І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?

8 Т ака сториха бащите ви, когато ги изпратиха от Кадис-варни, за да видят земята;

Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.

9 о тидоха до долината Есхол, и, като видяха земята, обезсърчиха сърцата на израилтяните, та да не възлязат в земята, която Господ им бе дал.

І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.

10 И в оня ден гневът на Господа пламна, и той се закле казвайки:

І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

11 Н и един от ония мъже, които излязоха из Египет, от двадесет години и нагоре, няма да види земята, за която съм се клел на Авраама, Исаака и Якова, защото не Ме последваха напълно,

Поправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

12 о свен Халева син на Ефония Кенезов и Исус Навиевият син, защото те напълно последваха Господа.

окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.

13 Г невът на Господа пламна против Израиля, и той ги направи да се скитат из пустинята за четиридесет години, догде се довърши изцяло онова поколение, което беше сторило зло пред Господа.

І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.

14 И , ето, вместо бащите си, издигнахте се вие, прибавка на грешни човеци, и ще разпалите повече пламъка на Господния гняв против Израиля.

А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.

15 З ащото, ако вие се отвърнете от Него, Той ще остави тях още еднъж в пустинята; и така вие ще станете причина да погинат всички тия люде.

Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.

16 Н о те пристъпиха при Моисея и рекоха: Ще съградим тука огради за добитъка си и градове за челядите си;

А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,

17 а сами ние сме готови да вървим въоръжени пред израилтяните, догде ги заведем до мястото им; и челядите ни ще седят в укрепените градове в безопасност от местните жители.

а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.

18 Н яма да се върнем в домовете си догде израилтяните не наследят, всеки наследството си.

Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.

19 З ащото ние няма да наследим с тях отвъд Иордан и по-нататък, понеже нашето наследство ни се падна отсам Иордан на изток.

Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.

20 Т огава Моисей им рече: Ако направите това, ако отидете въоръжени на бой пред Господа,

І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,

21 а ко всички въоръжени преминете Иордан пред Господа, догде изгони Той враговете Си от пред Себе Си,

і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

22 и земята се завладее пред Господа, а подир това се върнете, тогава ще бъдете невинни пред Господа и пред Израиля, и ще имате тая земя за притежание пред Господа.

то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.

23 Н о ако не направите така, ето, ще съгрешите пред Господа; и да знаете, че грехът ви ще ви намери.

А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

24 С ъградете градове за челядите си и гради за овците си, и сторете това, което излезе из устата ви.

Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.

25 И гадците и рувимците говориха на Моисея, казвайки: Слугите ти ще сторят, както господарят ни каза.

І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.

26 Д ецата ни, жените ни, стадата ни и всичкият ни добитък ще останат тук в галаадските градове;

Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.

27 а слугите ти, всички въоръжени и опълчени, ще отидат пред Господа на бой, както господарят ни каза.

А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.

28 Т огава Моисей даде поръчка за тях на свещеника Елеазара, на Исуса Навина, и на началниците на бащините домове от племената на израилтяните.

І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.

29 М оисей им рече: Ако гадците и рувимците преминат с вас Иордан, всички въоръжени за бой пред Господа, и се завладее земята пред вас, тогава ще им дадете Галаадската земя за притежание.

І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

30 Н о ако не щат да преминат с вас въоръжени, тогава да вземат наследство между вас в Ханаанската земя.

А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.

31 И гадците и рувимците в отговор рекоха: Както рече Господ на слугите ти, така, ще сторим.

І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.

32 Н ие ще заминем въоръжени пред Господа в Ханаанската земя, за да притежаваме наследството си оттатък Иордан.

Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.

33 И тъй, Моисей им даде, то ест, на гадците, на рувимците и на половината от племето на Иосифовия син Манасия, царството на аморейския цар Сион и царството на васанския цар Ог, земята заедно с градовете в пределите й, градовете на околната земя.

І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.

34 И гадците съградиха Девон, Атарот, Ароир,

І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

35 А тротсофан, Язир, Иогвея,

і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

36 В етнимра и Ветаран, укрепени градове и огради за овци.

і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.

37 А рувимците съградиха Есевон, Елеала, Кириатаим,

У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

38 Н ево и Ваалмеон (с променени имена) и Севама; и преименува градовете, които съградиха.

і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.

39 И потомците на Манасиевия син Махир отидоха в Галаад, завладяха го и изпъдиха аморейците, които бяха в него.

І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.

40 З а това Моисей даде Галаад на Махира Манасиевия син, и той се засели в него.

І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

41 А Манасиевият син Яир отиде та завладя градовете му и ги наименува Авот-Яир.

А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.

42 И Нова отиде та превзе Кенан и селата му и го наименува Нова по своето име.

А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.