1 И когато заминаваше, видя един сляпороден човек.

А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.

2 И учениците Му Го попитаха казвайки: Учителю, поради чий грях, негов ли, или на родителите му, той се е родил сляп?

І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?

3 И сус отговори: Нито поради негов грях, нито на родителите му, но за да се явят в него Божиите дела.

Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.

4 Н ие трябва до вършим делата на Този, Който Ме е пратил, докле е ден; иде нощ, когато никой не може да работи.

Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.

5 К огато съм в света, светлина съм на света.

Доки Я в світі, Я Світло для світу.

6 К ато рече това, плюна на земята, направи кал с плюнката и намаза с калта очите му;

Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,

7 и рече му: Иди, омий се в къпалнята Силоам (което значи Пратен). И тъй, той отиде, оми се, и дойде прогледнал.

і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...

8 А съседите и ония, които бяха виждали по-преди, че беше просяк, казваха: Не е ли е този, който седеше и просеше?

А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив?

9 Е дни казваха: Той е; други казваха: Не, а прилича на него. Той каза: Аз съм.

Говорили одні, що це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я!

10 З атова му рекоха: Тогава как ти се отвориха очите?

І питали його: Як же очі відкрились тобі?

11 Т ой отговори: Човекът който се нарича Исус, направи кал, намаза очите ми, и рече ми: Иди на Силоам и омий се. И тъй отидох, и като се омих прогледах.

А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити.

12 Т огава му рекоха: Где е Той? Казва: Не зная.

І сказали до нього: Де Він? Відказує той: Я не знаю.

13 З авеждат при фарисеите някогашния слепец.

Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.

14 А беше събота, когато Исус направи калта и му отвори очите.

А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.

15 И тъй, пак го питаха и фарисеите как е прогледал. И той им рече: Кал тури на очите ми, омих се и гледам.

І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу.

16 З атова някои от фарисеите казваха: Този човек не е от Бога, защото не пази съботата. А други казваха: Как може грешен човек да върши такива знамения? И възникна раздор по между им.

Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була.

17 К азват пак на слепеца: Ти що казваш за Него, като ти е отворил очите? И той рече: Пророк е.

Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк!

18 Н о юдеите не вярваха, че той е бил сляп и прогледал, докато не повикаха родителите на прогледалия,

Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого.

19 т а ги попитаха казвайки: Тоя ли е вашият син, за когото казвате, че се е родил сляп? А сега как вижда?

І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?

20 Р одителите в отговор казаха: Знаем, че този е нашият син, и че се роди сляп;

А батьки його відповіли та сказали: Ми знаєм, що цей то наш син, і що він народився сліпим.

21 а как сега вижда, не знаем; или кой му е отворил очите, не знаем; него питайте, той е на възраст, сам нека говори за себе си.

Але як тепер бачить, не знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не відаємо. Поспитайте його, він дорослий, хай сам скаже про себе...

22 Т ова казаха родителите му, защото се бояха от юдеите; понеже юдеите се бяха вече споразумели помежду си да отлъчат от синагогата онзи, който би Го изповядал, че е Христос.

Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.

23 П о тая причина родителите му, рекоха: Той е на възраст, него питайте.

Ось тому говорили батьки його: Він дорослий, його поспитайте.

24 И тъй, повикаха втори път човека, който беше сляп, и му рекоха: Въздай слава на Бога; ние знаем, че този човек е грешник.

І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік.

25 А той отговори: Дали е грешник, не зная; едно зная, че бях сляп, а сега виждам.

Але він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...

26 З атова му казаха: Какво ти направи? Как ти отвори очите?

І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?

27 О тговори им: Казах ви ей сега, и не чухте; защо искате пак да чуете? Да не би и вие да искате да Му станете ученици?

Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?

28 Т огава те го изругаха, казвайки: Ти си Негов ученик; а ние сме Моисееви ученици.

А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.

29 Н ие знаем, че на Моисея Бог е говорил, а Този не знаем откъде е.

Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо.

30 Ч овекът в отговор им каза: Това е чудно, че вие не знаете откъде е, но пак ми отвори очите.

Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!

31 З наем, че Бог не слуша грешници; но ако някой е благочестив и върши Божията воля, него слуша.

Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він.

32 А пък от века не се е чуло да е отворил някой очи на сляпороден човек.

Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.

33 А ко не беше Този Човек от Бога, не би могъл нищо да стори.

Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.

34 Т е в отговор му казаха: Ти цял в грехове си роден, и нас ли учиш? И го изпъдиха вън Или: отлъчиха го.>.

Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали.

35 Ч у Исус, че го изпъдили вън, и, като го намери, рече: Ти вярваш ли в Божия Син?

Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого?

36 Т ой в отговор рече: А Кой е Той, Господи, за да вярвам в Него?

Відповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?

37 И сус му рече: И видял си Го, и Който говори с тебе, Той е.

Промовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!...

38 А той рече: Вярвам Господи; и поклони Му се.

А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому.

39 И Исус рече: За съдба дойдох Аз на тоя свят, за да виждат невиждащите, а виждащите да ослепеят.

І промовив Ісус: На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі.

40 О ния от фарисеите, които бяха с Него, като чуха това, рекоха Му: Да не сме и ние слепи?

І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: Чи ж і ми невидющі?

41 И сус им рече: Ако бяхте слепи, не бихте имали грях, но по эяяя ГЛАВА 10

Відказав їм Ісус: Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас!