1 З наеш ли времето, когато раждат дивите кози по канарите? Забелязваш ли кога раждат кошутите?

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

2 П реброяваш ли колко месеци изпълняват те? Или знаеш ли срока за раждането им? -

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

3 К огато се навеждат, раждат малките си, Освобождават се от болките си.

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

4 М алките им заякват, растат в полето; Излизат и не се връщат вече при тях.

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

5 К ой е пуснал на свобода дивия осел? Или кой е развързал връзките на тоя плах бежанец,

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

6 З а кой съм направил пустинята за къща И солената земя за негово жилище?

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

7 Т ой се присмива на градския шум, Нито внимава на викането на този, който го кара.

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

8 П ланините, които обикаля, са пасбището му; И търси всякаква зеленина.

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 Щ е благоволи ли дивият вол да ти работи, Или ще нощува ли в твоите ясли?

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

10 М ожеш ли да впрегнеш дивия вол за оране? Или ще браносва ли той полетата зад тебе?

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

11 Щ е се облегнеш ли на него, защото силата му е голяма? Или ще повериш ли на него работата си?

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

12 Щ е се довериш ли на него да ти прибере житото ти И да го събере в гумното ти?

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 К рилата на камилоптицата пляскат весело; Но крилата и перата й благи ли са?

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

14 З ащото тя оставя яйцата си на земята И ги топли в пръстта,

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

15 А забравя, че е възможно нога да ги смаже Или полски звяр да ги стъпче.

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

16 Н оси се жестоко с малките си, като че не са нейни; Трудът й е напразно, защото не я е грижа за опасности:

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

17 П онеже Бог я е лишил от мъдрост, И не я е обдарил с разум.

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 К огато стане да бяга Присмива се на коня и на ездача му.

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

19 Т и ли си дал сила на коня? Облякъл си врата му с трептяща грива?

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

20 Т и ли го правиш да скача като скакалец? Гордото му пръхтене е ужасно.

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

21 К опае с крак в долината, и се радва на силата си; Излиза срещу оръжията.

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

22 П рисмива се на страха и не се бои. Нито се обръща назад от меча,

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

23 Т ула по страната му трещи, И лъскавото копие, и сулицата.

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

24 С буйство и ярост той гълта земята; И при гласа на тръбата не вярва от радост.

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25 Щ ом свири тръбата, той казва: Хо, хо! И от далеч подушва боя, Гърменето на военачалниците и викането.

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

26 Ч рез твоята ли мъдрост лети на горе ястребът, И простира крилата си към юг?

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

27 П ри твоята ли заповед се възвишава орелът, И при гнездото си по височините?

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

28 Ж ивее по канарите, и там се помещава, По върховете на скалите, и по непроходимите места.

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

29 О т там си съзира плячка, Очите му я съглеждат от далеч.

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

30 И пилетата му смучат кръв; И дето има трупове, там е той.

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.