1 В нимавайте да не вършите делата на правдата си пред човеците, за да ви виждат; инак нямате награда при Отца си, Който е на небесата.

Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.

2 И тъй, когато правиш милостиня, не тръби пред себе си, както правят лицемерите по синагогите и по улиците, за да бъдат похвалявани от човеците; истина ви казвам: Те са получили вече своята награда.

Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!

3 А когато ти правиш милостиня, нека левицата ти не узнае какво прави десницата ти;

А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,

4 з а да става твоята милостиня в тайно; и твоят Отец, Който вижда в тайно, ще ти въздаде.

щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

5 И когато се молите, не бивайте като лицемерите; защото те обичат да се молят стоящи по синагогите и по ъглите на улиците, за да ги виждат човеците; истина ви казвам: Те са получили вече своята награда.

А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!

6 А ти, когато се молиш, влез във вътрешната си стаичка, и като си затвориш вратата, помоли се на своя Отец, Който е в тайно; и Отец ти, Който вижда в тайно, ще ти въздаде.

А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

7 А когато се молите, не говорете излишни думи, както езичниците; защото те мислят че ще бъдат послушани заради многото си говорене.

А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.

8 И тъй, не бъдете като тях; защото Отец ви знае от що се нуждаете преди вие да Му искате.

Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!

9 А вие се молете така: Отче наш, Който си на небесата, да се свети Твоето име!

Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,

10 д а дойде Твоето царство; да бъде Твоята воля, както на небето така и на земята;

нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

11 Д ай ни днес ежедневния хляб;

Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.

12 и прости ни дълговете, както и ние простихме на нашите длъжници;

І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.

13 и не ни въвеждай в изкушение, но избави ни от лукавия,.

І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

14 З ащото, ако вие простите на човеците съгрешенията им, то и небесният ви Отец ще прости на вас.

Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.

15 Н о ако вие не простите на човеците съгрешенията им, то и вашият Отец няма да прости вашите съгрешения.

А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.

16 А когато постите, не бивайте унили, като лицемерите; защото те помрачават лицата си, за да ги виждат човеците, че постят; истина ви казвам: Те са получили вече своята награда.

А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!

17 А ти, когато постиш, помажи главата си и омий лицето си,

А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,

18 з а да те не виждат човеците, че постиш, но Отец ти, Който е в тайно; и Отец ти, Който вижда в тайно, ще ти въздаде.

щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

19 Н едейте си събира съкровища на земята, гдето молец и ръжда ги изяжда, и гдето крадци подкопават и крадат.

Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.

20 Н о събирайте си съкровища на небето, гдето молец и ръжда не ги изяжда, и гдето крадци не подкопават нито крадат;

Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.

21 з ащото гдето е съкровището ти, там ще бъде и сърцето ти.

Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!

22 О кото е светило на тялото; и тъй, ако окото ти е здраво цялото ти тяло ще бъде осветено;

Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.

23 н о ако окото ти е болнаво, то цялото ти тяло ще бъде помрачено. Прочее, ако светлината в тебе е тъмнина то колко голяма ще е тъмнината!

А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!

24 Н икой не може да слугува на двама господари, защото или ще намрази единия, а ще обикне другия, или към единия ще се привърже, а другия ще презира. Не можете да слугувате на Бога и на мамона.

Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.

25 З атова ви казвам: Не се безпокойте за живота си, какво ще ядете или какво ще пиете, нито за тялото си, какво ще облечете. Не е ли животът повече от храната, и тялото от облеклото?

Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?

26 П огледнете на небесните птици, че не сеят, нито жънат, нито в житници събират: и пак небесният ви Отец ги храни. Вие не сте ли много по-скъпи от тях?

Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?

27 И кой от вас може с грижене да прибави един лакът на ръста си?

Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?

28 И за облекло, защо се безпокоите? Разгледайте полските кремове как растат; не се трудят; нито предат;

І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.

29 н о казвам ви, че нито Соломон с всичката си слава не се е обличал като един от тях.

А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.

30 Н о ако Бог така облича полската трева, която днес я има, а утре я хвърлят в пещ, не ще ли много повече да облича вас маловерци?

І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!

31 И тъй не се безпокойте, и не думайте: Какво ще ядем? или: Какво ще пием? или: Какво ще облечем?

Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?

32 ( Защото всичко това търсят езичниците), понеже небесният ви Отец знае, че се нуждаете от всичко това.

Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.

33 Н о първо търсете Неговото царство и Неговата правда; и всичко това ще ви се прибави.

Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.

34 З атова, не се безпокойте за утре, защото утрешният ден ще се безпокои за себе си. Доста е на деня злото, което му се намери.

Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!