1 И ми рече: Сине човешки, изправи се на нозете си, и ще ти говоря.

І сказав Він до мене: Сину людський, зведися на ноги свої, і Я буду говорити з тобою!

2 И като ми говори, Духът влезе в мене и ме постави на нозете ми; и чух онзи, който ми говореше.

І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.

3 И рече ми: Сине човешки, аз те изпращам при израилтяните, при бунтовни люде, които въстанаха против Мене; те и бащите им са престъпвали Моите думи дори до тоя днешен ден.

І сказав Він до мене: Сину людський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівників, що бунтуються проти Мене. Вони та їхні батьки відпали від Мене аж до цього дня!

4 Т ия чада, при които те изпращам, са безочливи и коравосърдечни; а ти да им думаш: Така казва Господ Иеова.

А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухвалого обличчя та твердого серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!

5 п ослушали или непослушали, (защото е бунтовен дом), пак те ще познаят, че е имало пророк всред тях.

А вони чи послухаються, чи занехають, бо вони дім ворохобний, то пізнають, що пророк був серед них.

6 И ти, сине човешки, да се не плашиш от тях, и от думите им да се не убоиш, ако и да има тръни и бодили около тебе, и да живееш между скорпии; да се не убоиш от думите им, нито да се ужасяваш от погледите им, макар че са бунтовен дом.

А ти, сину людський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і ти сидиш між скорпіонами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний.

7 И да им говориш думите Ми, или послушали или непослушали; защото са твърде бунтовни.

І будеш говорити до них Мої слова, чи вони послухаються, чи занехають, бо вони ворохобні.

8 Т и обаче, сине човешки, слушай това, което ти говоря; не ставай и ти бунтовник като тоя бунтовен дом; отвори устата си и изяж това, което ти давам.

А ти, сину людський, послухай, що кажу Я тобі: Не будь ворохобний, як цей дім ворохобности, відкрий свої уста та з'їж, що Я тобі дам.

9 И като погледнах, ето ръка простряна към мене, и ето в нея свитък книга.

І побачив я, аж ось до мене простягнена рука, а в ній звій книжковий.

10 И той го разви пред мене. Писаното бе отвътре и отвън, в което бяха написани плачове, ридание и горко.

І Він розгорнув його перед моїм обличчям, а він пописаний спереду та ззаду. І було на ньому написано пісні плачу, стогін та горе...