1 И тъй, какво ще кажем, че нашияо отец Авраам, е намерил по плът?

Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

2 З ащото ако Авраам се е оправдал от дела, има с какво да се хвали, само не пред Бога.

Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

3 П онеже какво казва писанието: "Авраам повярва в Бога, и това му се вмени за правда".

Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

4 А на този, който върши дела, наградата му се не счита като благодеяние, но като дълг;

А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

5 а на този, който не върши дела, а вярва в Онзи, Който оправдава нечестивия, неговата вяра му се вменява за правда.

А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

6 К акто и Давид говори за блаженството на човека, комуто Бог вменява правда независимо от дела:

Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

7 " Блажени ония, чиито беззакония са простени Чиито грехове са покрити;

Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

8 Б лажен е оня човек, комуто Господ няма да вмени грях".

Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

9 П рочее, това блаженство само за обрязаните ли е, или за необрязаните? Понеже казваме: "На Авраама вярата се вмени за правда".

Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

10 т о как му се вмени? Когато беше обрязан ли, или необрязан? Не когато беше обрязан, но необрязан.

Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

11 И той обрязването като знак и печат на правдата от вяра, която имаше, когато беше необрязан, за да бъде той отец на всички, които вярват, ако и необрязани, за да се вмени правдата на тях.

І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

12 и отец на ония обрязани, които не само са обрязани, но и ходят в стъпките на оная вяра, която нашият отец Авраам е имал, когато бе необрязан,

і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

13 П онеже обещанието към Авраама или към потомството му, че ще бъде наследник на света, не стана чрез закон, но чрез правдата от вяра.

Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.

14 З ащото, ако са наследници тия, които се облягат на закона, то вярата, то вярата е празна, и обещанието осуетено;

Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

15 п онеже законът докарва, не обещание, а гняв; но гдето няма закон, там няма нито престъпление.

Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

16 З атова наследството е от вяра, за да бъде по благодат, така щото обещанието да е осигурено за цялото потомство, не само за това, което се обляга на закона, но и за онова, което е от вярата на Авраама, който е отец на всички ни,

Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

17 ( както е писано: "Направих те отец на много народи"), пред Бога Когото повярва, Който съживява мъртвите, и повиква в действително съществуване онова, което не съществува.

як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

18 А враам, надявайки се без да има причина за надежда, повярва, за да стане отец на много народи, според реченото: "Толкова ще бъде твоето потомство".

Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

19 Б ез да ослабне във вяра, той вземаше предвид, че тялото му е вече замъртвяло, като бе на около сто години, вземаше предвид и мъртвостта на Сарината утроба,

І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

20 о баче, относно Божието обещание не се усъмни чрез неверие, но се закрепи във вяра, и даде Богу слава,

і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

21 у верен, че това, което е обещал Бог, Той е силен да го изпълни.

і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

22 З атова му се вмени за правда.

Тому й залічено це йому в праведність.

23 Т ова пък, че му се вмени за правда, не се написа само за него,

Та не написано за нього одного, що залічено йому,

24 н о и за нас, на които ще се вменява за правда, като вярваме в Този, Който е възкресил от мъртвите Исус, нашия Господ,

а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

25 К ойто биде предаден за прегрешенията ни, и биде възкресен за оправданието ни.

що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.