1 Н ечестивите бягат без да ги гони някой, А праведните се смели като млад лъв.

Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.

2 О т бунтовете на страната началниците й биват мнозина, Но чрез умни и вещи човеци един неин управител продължава дълго време.

Коли край провиниться, то має багато володарів, коли ж є людина розумна й знаюча, то держиться довго.

3 Б еден човек, който насилва немотните, Е като пороен дъжд, който не оставя храна.

Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.

4 К оито отстъпват от закона хвалят нечестивите, Но които пазят закона противят се на тях.

Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже, на них буряться.

5 З лите човеци не разбират правосъдие, Но тия, които търсят Господа разбират всичко.

Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.

6 П о-добър е сиромахът, който ходи в непорочността си, Нежели оня, който е опак между два пътя, макар и да е богат.

Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач.

7 К ойто пази закона е разумен син, А който дружи с чревоугодниците засрамва баща си.

Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.

8 К ойто умножава имота си с лихварство и грабителство Събира го за този, който показва милост към сиромасите.

Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних.

9 К ойто отклонява ухото си от слушане закона, На такъв самата му молитва е мерзост.

Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.

10 К ойто заблуждава праведните в лош път, Той сам ще падне в своята яма, А непорочните ще наследят добрини.

Хто простих доводить блудити дорогою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро.

11 Б огатият човек мисли себе си за мъдър! Но разумният сиромах го изучава.

Багата людина в очах своїх мудра, та розумний убогий розслідить її.

12 К огато тържествуват първенците има голяма слава, А когато се издигнат нечестивите човек се крие.

Велика пишнота, як тішаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати людину.

13 К ойто крие престъпленията си няма да успее, А който ги изповяда и оставя ще намери милост.

Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний.

14 Б лажен оня човек, който се бои винаги, А който закоравява сърцето си ще падне в бедствие.

Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорсточує серце своє, той впадає в лихе.

15 К ато ревящ лъв и гладна мечка Е нечестив управител над беден народ.

Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим.

16 О княже, лишен от разум, но велик да насилствуваш, Знай, че който мрази грабителство ще продължи дните си.

Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненависник зажерливости буде мати дні довгі.

17 Ч овек, който е товарен с кръвта на друг човек, Ще побърза да отиде в ямата; никой да го не спира.

Людина, обтяжена за душогубство, втікає до гробу, нехай її не підпирають!

18 К ойто ходи непорочно, ще се избави, А който ходи опако между два пътя изведнъж ще падне.

Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.

19 К ойто обработва земята си ще се насити с хляб, А който следва суетни неща ще го постигне сиромашия.

Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.

20 В ерният човек ще има много благословения; Но който бърза да се обогати не ще остане ненаказан.

Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.

21 Н е е добре да бъде човек лицеприятен, Защото за един залък хляб такъв човек ще извърши престъпление.

Увагу звертати на особу не добре, бо й за кус хліба людина згрішить.

22 К ойто има лошо око, бърза да се обогати. А не знае, че немотия ще го постигне.

Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда.

23 К ойто изобличава човека, той после ще намери по-голямо благоволение, Отколкото оня, който ласкае с езика си.

Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком.

24 К ойто краде от баща си или от майка си и казва: Не е грях, Той е другар на разрушителя.

Хто батька свого й свою матір грабує і каже: Це не гріх, той розбійнику друг.

25 Ч овек с надменна душа подига крамоли, А който уповава на Господа ще затлъстее.

Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений.

26 К ойто уповава на своето си сърце е безумен, А който ходи разумно, той ще се избави.

Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований.

27 К ойто дава на сиромасите няма да изпадне в немотия, А който покрива очите си от тях ще има много клетви.

Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять.

28 К огато се възвишат нечестивите, хората се крият, Но когато те загиват, праведните се умножават.

Коли підіймаються люди безбожні, людина ховається, а як гинуть вони, то множаться праведні.