1 E rere ana te hunga kino i te mea kahore he kaiwhai: ko te tangata tika ano ia, ano he raiona te maia.

Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.

2 H e he no tetahi whenua i tokomaha ai ona rangatira; na kia ai he tangata e mahara ana, e matau ana, ka mau roa ai tona ahua.

Коли край провиниться, то має багато володарів, коли ж є людина розумна й знаюча, то держиться довго.

3 K o te tangata rawakore e tukino ana i nga ware, ko tona rite kei te ua ta e kore ai te kai.

Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.

4 K o te hunga e whakarere ana i te ture, he whakamoemiti ta ratou ki te tangata kino: ko ta nga kaipupuri ia o te ture he ngangare ki a ratou.

Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже, на них буряться.

5 E kore te hunga kino e mohio ki te whakawa: ko te hunga ia e rapu ana i a Ihowa, ka mohio ratou ki nga mea katoa.

Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.

6 H e pai ki te rawakore e haere ana i runga i tona tapatahi, i te tangata he parori ke ona ara, ahakoa he whai taonga ia.

Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач.

7 K o te tangata e pupuri ana i te ture, he tamaiti mohio ia; engari ko te tangata whakahoa ki te hunga kakai, ka whakama tona papa i a ia.

Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.

8 K o te tangata e whakanui ana i ona rawa ki te moni whakatupu, ki te whakapiki utu, e kohia ana e ia era ma te tangata e atawhaitia ai te rawakore.

Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних.

9 K o te tangata e tahuri ke ana tona taringa, a kahore e rongo ki te ture, ko tana inoi nei ano he mea whakarihariha.

Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.

10 K o te tangata i meinga ai te hunga tika kia kotiti ke ki te ara he, ka taka a ia ano ki tana ake poka: ka whiwhi ia te hunga ngakau tapatahi ki te pai.

Хто простих доводить блудити дорогою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро.

11 K i te whakaaro a te tangata taonga he nui tona whakaaro mohio; otiia e rapua ana tana e te rawakore whai whakaaro.

Багата людина в очах своїх мудра, та розумний убогий розслідить її.

12 N ui atu te ataahua, ina koa te hunga tika: engari ki te ara te hunga kino, ka huna nga tangata i a ratou.

Велика пишнота, як тішаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати людину.

13 K o te tangata e hipoki ana i ona he, e kore tana e kake; ko te tangata ia e whaki ana, a e whakarere ana, ka tohungia.

Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний.

14 K a hari te tangata e wehi tonu ana: ko te tangata ia e whakapakeke ana i tona ngakau, ka taka ki te kino.

Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорсточує серце своє, той впадає в лихе.

15 E rite ana ki te raiona e hamama ana, ki te pea e kopikopiko ana, te tangata kino e kingi ana ki te iwi rawakore.

Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим.

16 K o te rangatira kore whakaaro he nui ano tana tukino: ko te tangata ia e kino ana ki te apo ka roa ona ra.

Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненависник зажерливости буде мати дні довгі.

17 K o te tangata e waha ana i te toto o te tangata, ka rere ia ki roto ki te rua; kaua tetahi e pupuri i a ia.

Людина, обтяжена за душогубство, втікає до гробу, нехай її не підпирають!

18 K o te tangata he tapatahi nei te haere, ka ora: ko te tangata ia he parori ke ona ara, hinga tonu iho.

Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.

19 K o te tangata e ngaki ana i tona oneone, ka makona i te taro; ko te tangata ia e whai ana i te hunga wairangi, ka whiwhi nui ki te rawakore.

Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.

20 K o te tangata pono, ka nui nga manaaki mona: ko te tangata ia e hikaka ana ki te mea taonga, e kore ia e kore te whiwhi i te he.

Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.

21 K o te whakapai kanohi ehara i te mea pai: ehara ano hoki i te mea pai kia he te tangata mo te kongakonga taro.

Увагу звертати на особу не добре, бо й за кус хліба людина згрішить.

22 K o te tangata he kino tona kanohi e takare tonu ana ki te taonga; kahore hoki ia e whakaaro ka tae mai te kore o te rawa ki a ia.

Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда.

23 K o te tangata i riria ai te he o tetahi ka nui atu te manako ki a ia i muri iho, i te manako ki te tangata i whakapati nei tona arero.

Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком.

24 K o te tangata e pahua ana i tona papa, i tona whaea, a e ki ana, Ehara i te he; he hoa ia no te kaiwhakangaro.

Хто батька свого й свою матір грабує і каже: Це не гріх, той розбійнику друг.

25 K o ta te tangata ngakau apo he whakapatari pakanga: ko te tangata ia e okioki ana ki a Ihowa ka tetere.

Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений.

26 H e kuware te tangata e whakawhirinaki ana ki tona ake ngakau: ko te tangata ia e haere ana i runga i te whakaaro nui, ka mawhiti.

Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований.

27 K o te tangata e hoatu ana ki te rawakore, e kore ia e hapa; ko te tangata ia e kaupare ana i ona kanohi, ka maha nga kanga mona.

Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять.

28 K a ara te hunga kino, ka huna nga tangata i a ratou: na ki te ngaro ratou, ka tupu te hunga tika.

Коли підіймаються люди безбожні, людина ховається, а як гинуть вони, то множаться праведні.