1 Н аистина има рудница за сребро, И място, гдето злато се плави.

Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,

2 Ж елязото се взема из земята, И медта се лее от камъка.

залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.

3 Ч овекът туря край на тъмнината, И издирва до най-далечните места, Камъните в тъмнината и в мрачната сянка.

Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:

4 Д алеч то човешко жилище, гдето нозе не стъпват, Той си отваря рудница; Окачени далеч от човеците рудничарите се люлеят.

ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.

5 К олкото за земята, от нея произлиза хлябът? И под нея се разравя като че ли с огън.

Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,

6 К амъните и са място на сапфир, И златна пръст има в нея.

місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.

7 Х ищна птица не знае тоя път И окото на сокол не го е видяло.

Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,

8 Г орделивите зверове не са стъпвали по него; Лъв не е заминавал през него.

не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.

9 Ч овекът простира ръката си върху канарите, Превръща планините из корен.

Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,

10 Р азсича проломи между скалите; И окото му открива всичко що е скъпоценно

пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!

11 И ограничава капането на водите; И скритото изважда на бял свят.

Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.

12 Н о мъдростта, где ще се намери? И где е мястото на разума?

Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?

13 Ч овекът не познава цената й; И тя не се намира в земята на живите,

Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.

14 Б ездната казва: Не е у мене. И морето казва:Не е у мене.

Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!

15 Н е може да се придобие със злато; И сребро не може да се претегли в замяна с нея.

Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.

16 Н е може да се оцени с офирско злато, Със скъпоценен оникс и сапфир.

Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.

17 З лато и кристал не могат се сравни с нея, Нито може да се размени с вещи от на-чисто злато.

Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.

18 Н е ще се спомене корал или кристал за покупката й. Защото цената на мъдростта е по-висока от скъпоценните камъни.

Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!

19 Т опаз етиопски не ще се сравни с нея; Не ще се оцени тя с чисто злато.

Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.

20 О т, где прочее, дохожда мъдростта? И где е мястото на разума?-

А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?

21 П онеже е скрита от очите на всичките живи, И утаена от въздушните птици.

Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.

22 Г ибелта и смъртта казват: С ушите си чухме слух за нея.

Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

23 Б ог разбира пътя й, И Той знае мястото й;

Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

24 П онеже Той гледа до земните краища, И вижда под цялото небе,

Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.

25 З а да претегля тежината на ветровете, И да измерва водите с мярка.

Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,

26 К огато направи закон за дъжда, И път за светкавицата на гръма,

коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,

27 Т огава Той я видя и изяви; Утвърди я, да! И я изследва;

тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

28 И каза на човека: Ето, Страх от Господа, туй е мъдрост, И отдалечаване от злото, това е разум.

І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!