1 ( По слав. 70.) На Тебе, Господи, уповавам; да не се посрамя никога.

До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!

2 И збави ме в правдата Си и ме освободи; приклони към мен ухото Си и ме спаси.

визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,

3 Б ъди ми канара за прибежище, към което винаги да се обръщам. Ти си разрешил спасението ми, защото канара моя и крепост моя си Ти.

стань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!

4 Б оже мой, избави ме от ръката на нечестивия, от ръката на законопрестъпника и насилника.

Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,

5 З ащото Ти, Господи Йехова, си моя надежда; на Тебе съм уповавал от младостта си.

Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!

6 Т и си ми бил опора от рождението ми; от утробата на майка ми Ти си бил мой благодетел; за Тебе ще бъде винаги хвалението ми.

На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!

7 К ато чудовище съм станал за мнозина; но Ти си ми сигурно прибежище.

Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона!

8 У стата ми ще се пълнят всеки ден с хваление и славене към Тебе.

Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!

9 Н е ме отхвърляй по време на старостта ми; не ме оставяй, когато отпада силата ми;

Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,

10 з ащото неприятелите ми за мене говорят и онези, които причакват душата ми, се наговарят помежду си

бо мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,

11 и казват: Бог го е изоставил; погнете го и го хванете, защото няма кой да го избави.

говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...

12 Б оже, не се отдалечавай от мене; Боже мой, побързай да ми помогнеш.

Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!

13 Н ека се посрамят и бъдат изтребени противниците на душата ми; нека се покрият с укор и срам онези, които искат зло за мене.

Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!

14 Н о аз винаги ще се надявам и ще Те хваля все повече и повече.

А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!

15 У стата ми цял ден ще разказва за правдата Ти и избавлението, което ми вършиш, защото не мога да ги изброя.

Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,

16 Щ е дойда и ще хваля великите дела на Господа Йехова. Ще спомням Твоята правда, само Твоята.

буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!

17 Б оже, Ти си ме научил от младостта ми; и досега съм разгласявал Твоите чудесни дела.

Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.

18 Д а! Дори до старост и бели коси, Боже, не ме оставяй, докато не разглася силата Ти на бъдещия род, Твоята мощ - на всички бъдещи поколения.

А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!

19 С ъщо и правдата Ти, Боже, стигна нависоко. Ти, Боже, Който си извършил велики дела, кой е подобен на Тебе?

Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?

20 Т и, Който си ми показал много и тежки притеснения, пак ще ме съживиш и от дълбочините на земята пак ще ме извадиш.

Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,

21 Щ е уголемиш величието ми и отново ще ме утешиш.

Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!

22 И аз, Боже мой, ще славословя с псалтир Теб и Твоята вярност; на Тебе, Святи Израелев, ще пея хваление с арфа,

А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти ізраїлів!

23 щ е се радват много устните ми, когато Те славословя, също и душата ми, която си изкупил.

Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!

24 Е зикът ми също така ще приказва за правдата Ти всеки ден, защото станаха за срам - защото се смутиха - онези, които искат зло за мене.

Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!