1 Е дна събота, когато влезе да яде хляб в къщата на един от фарисейските водачи, те Го наблюдаваха.

І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним.

2 И , ето, пред Него имаше един човек, страдащ от воднянка.

І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.

3 И Исус заговори на законниците и фарисеите: Позволено ли е да лекува някой в събота или не?

Ісус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?

4 А те мълчаха. И Той, като хвана човека, изцели го и го пусна.

Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...

5 И им каза: Ако падне оселът или волът на някого от вас в кладенец, няма ли той в същия час да го извлече и в съботен ден?

І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?

6 И не можаха да отговорят на това. За гостите и домакините

І вони не могли відповісти на це.

7 А като забелязваше как поканените избираха първите столове, каза им една притча:

А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:

8 К огато те покани някой на сватба, не сядай на първия стол, да не би да е бил поканен от него по-почетен от теб

Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,

9 и да дойде този, който е поканил и теб, и него, и да ти каже: Отстъпи това място на този човек; и тогава ще започнеш със срам да заемаш последното място.

і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...

10 Н о когато те поканят, иди и седни на последното място, и когато дойде този, който те е поканил, да ти каже: Приятелю, мини по-напред. Тогава ще имаш почит пред всички тези, които седят с тебе на трапезата.

Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.

11 З ащото всеки, който възвисява себе си, ще се смири, а който смирява себе си, ще се възвиси.

Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.

12 К аза и на този, който Го беше поканил: Когато даваш обяд или вечеря, недей да каниш приятелите си, нито братята си, нито роднините си, нито богати съседи, да не би и те да те поканят и да ти бъде отплатено.

А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.

13 А когато даваш угощение, покани сиромаси, недъгави, куци, слепи;

Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,

14 и ще бъдеш блажен, понеже те нямат с какво да ти се отплатят, защото ще ти бъде отплатено при възкресението на праведните. Притча за поканените на голямата вечеря

і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!

15 И като чу това един от седящите с Него, Му каза: Блажен онзи, който ще яде хляб в Божието царство.

Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!

16 А Той му каза: Някой си човек даде голяма вечеря и покани мнозина.

Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.

17 И в часа на вечерята изпрати слугата си да каже на поканените: Елате, понеже всичко вече е готово.

І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.

18 А те всички започнаха единодушно да се извиняват. Първият му каза: Купих си нива и трябва да изляза да я видя; моля ти се, извини ме.

І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!

19 Д руг каза: Купих си пет впряга волове и отивам да ги опитам; моля ти се, извини ме.

А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!

20 А друг каза: Ожених се и затова не мога да дойда.

І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.

21 И слугата дойде и каза това на господаря си. Тогава стопанинът разгневен каза на слугата си: Излез бързо на градските улици и пътеки и доведи тук сиромасите, недъгавите, слепите и куците.

І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.

22 С лугата отвърна: Господарю, каквото си заповядал, стана; и още място има.

І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.

23 И господарят каза на слугата: Излез по пътищата и по оградите и колкото намериш, накарай ги да влязат, за да се напълни къщата ми;

І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.

24 з ащото ви казвам, че никой от поканените няма да вкуси от вечерята ми. Изисквания към учениците

Кажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!

25 А големи множества вървяха заедно с Него; и Той се обърна и им каза:

Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

26 А ко дойде някой при Мен и не намрази баща си и майка си, жена си, децата си, братята си и сестрите си, а още и собствения си живот, не може да бъде Мой ученик.

Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!

27 К ойто не носи своя кръст и не върви след Мене, не може да бъде Мой ученик.

І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!

28 З ащото кой от вас, когато иска да съгради кула, не сяда първо да пресметне разноските, дали ще има с какво да я довърши?

Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,

29 Д а не би, като положи основа, а не може да довърши, всички, които гледат, да почнат да му се присмиват и да казват:

щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,

30 Т ози човек почна да гради, но не можа да довърши.

говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...

31 И ли кой цар, като отива на война срещу друг цар, няма да седне първо да се съветва, може ли с десет хиляди да устои против този, който идва срещу него с двадесет хиляди ?

Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?

32 И наче, докато другият е още далеч, изпраща посланици да искат условия за мир.

Коли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.

33 И така, ако някой от вас не се отрече от всичко, което има, не може да бъде Мой ученик.

Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.

34 Н аистина добро нещо е солта, но ако самата сол обезсолее, с какво ще се поправи?

Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?

35 Т я не струва нито за земята, нито за тор; а я изхвърлят навън. Който има уши да слуша, нека слуша.

Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!