1 А Савел, като дишаше още заплахи и убийство срещу Господните ученици, отиде при първосвещеника

А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

2 и поиска от него писма до синагогите в Дамаск, така че ако намери някого да следва това учение, мъже или жени, да ги докара вързани в Йерусалим.

попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.

3 И на отиване, като наближаваше Дамаск, внезапно блесна около него светлина от небето.

А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,

4 И като падна на земята, чу глас, който му каза: Савле, Савле, защо Ме гониш?

а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?

5 А той каза: Кой си Ти, Господи? А Той отговори: Аз съм Исус, Когото ти гониш.

А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!

6 Н о стани, влез в града и ще ти кажа какво трябва да правиш.

А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!

7 А мъжете, които го придружаваха, стояха като вцепенени, понеже чуха гласа, а не видяха никого.

А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.

8 И Савел стана от земята и когато отвори очите си, не виждаше нищо; и като го водеха за ръка, въведоха го в Дамаск.

Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.

9 И прекара три дни, без да вижда, и не яде, нито пи.

І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.

10 А в Дамаск имаше един ученик на име Анания; и Господ му каза във видение: Анания! А той отвърна: Ето ме, Господи.

А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!

11 И Господ му каза: Стани и иди на улицата, която се нарича Права, и попитай в къщата на Юда за един тарсянин на име Савел; защото, ето, той се моли;

Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,

12 и е видял един човек на име Анания да влиза и да полага ръце на него, за да прогледне.

і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...

13 Н о Анания отговори: Господи, чул съм от мнозина за този човек колко зло е направил на Твоите светии в Йерусалим.

Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

14 И тук имал власт от главните свещеници да върже всички, които призовават Твоето име.

І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.

15 А Господ му каза: Иди, защото той Ми е съд, избран да разгласява Моето име пред народи и царе и пред израелтяните;

І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.

16 з ащото Аз ще му покажа колко много трябва да пострада за Моето име.

Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.

17 И така, Анания отиде и влезе в къщата; и като положи ръце на него, каза: Брате Савле, Господ ме изпрати - същият Исус, Който ти се яви на пътя, по който ти идваше, - за да прогледнеш и да се изпълниш със Святия Дух.

І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!

18 И веднага сякаш люспи паднаха от очите му и той прогледна; и стана и се кръсти. Проповедта на Савел в Дамаск

І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,

19 А като похапна, доби сила и остана няколко дни с учениците в Дамаск.

і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

20 И започна веднага да проповядва по синагогите, че Исус е Божият Син.

І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,

21 И всички, които го слушаха, се удивляваха и казваха: Не е ли този, който в Йерусалим съсипвал тези, които призовавали това име, и е дошъл тук, за да закара такива вързани при главните свещеници?

І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?

22 А Савел се изпълваше с все повече сила и хвърляше в смут юдеите, които живееха в Дамаск, като доказваше, че Този Исус е Христос.

А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.

23 И когато се минаха доста дни, юдеите се наговориха да го убият;

А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

24 н о техният заговор стана известен на Савел. И те даже дебнеха край портите денем и нощем, за да го убият,

та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.

25 н о учениците му го взеха през нощта и го свалиха през стената, като го спуснаха с кош. Савел в Йерусалим

Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.

26 И когато дойде в Йерусалим, той се стараеше да дружи с учениците; но всички се бояха от него, понеже не вярваха, че е ученик.

А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.

27 Н о Варнава го взе и го доведе при апостолите, и им разказа как бил видял Господа по пътя, и че му е говорил, и как в Дамаск дръзновено проповядвал в името на Исус.

Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.

28 И той излизаше и влизаше с тях в Йерусалим, като дръзновено проповядваше в Господнето име.

І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.

29 И говореше и се препираше с гръцките юдеи; а те търсеха случай да го убият.

Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.

30 Н о братята, като разбраха това, го заведоха в Цезарея и го изпратиха в Тарс.

Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.

31 И така по цяла Юдея, Галилея и Самария църквата имаше мир и се назидаваше, и като ходеше в страх от Господа и в утехата на Святия Дух, се умножаваше. Излекуването на Еней

А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.

32 И Петър, като обикаляше всички вярващи, слезе и до светиите, които живееха в Лида.

І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

33 И там намери един човек на име Еней, който беше на легло от осем години, понеже беше парализиран.

Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.

34 П етър му каза: Еней, Исус Христос те изцелява; стани, оправи леглото си. И той веднага стана.

І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...

35 И всички, които живееха в Лида и в Саронското поле, го видяха и се обърнаха към Господа. Възкресяването на Тавита

І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.

36 А в Йопия имаше една последователка на име Тавита (което значи Сърна). Тази жена вършеше много добри дела и благодеяния.

А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.

37 И през тези дни тя се разболя и умря; и като я окъпаха, положиха я в една горна стая.

І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.

38 И понеже Лида беше близо до Йопия, учениците, като чуха, че Петър бил там, изпратиха до него двама души да го помолят: Не се бави да дойдеш при нас.

А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!

39 И Петър стана и отиде при тях. И като дойде, заведоха го в горната стая; и всички вдовици стояха около него и плачеха, и му показаха многото ризи и дрехи, които правеше Сърна, докато беше с тях.

І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.

40 А Петър изкара всички навън, коленичи и се помоли, обърна се към тялото и каза: Тавита, стани. И тя отвори очите си и като видя Петър, седна.

Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...

41 И той ѝ подаде ръка и я изправи; и после повика светиите и вдовиците и им я представи жива.

Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

42 И това стана известно по цяла Йопия; и мнозина повярваха в Господа.

А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.

43 А Петър остана дълго време в Йопия у един кожар Симон.

І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.