1 А когато Господ узна какво са дочули фарисеите за Него, именно, че Исус придобивал и кръщавал повече ученици от Йоан,

Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,

2 н е че сам Исус кръщаваше, а учениците Му,

хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,

3 н апусна Юдея и пак отиде към Галилея.

Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.

4 И трябваше да мине през Самария.

І потрібно було Самарію Йому переходити.

5 И така, дойде в един самарийски град, наречен Сихар, близо до землището, което Яков даде на сина си Йосиф.

Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.

6 Т ам беше Якововият кладенец. И така, Исус, уморен от пътуване, седеше така на кладенеца. Беше около шестия час.

Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

7 Д ойде една самарянка да си извади вода. Исус ѝ каза: Дай Ми да пия.

Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!

8 З ащото учениците Му бяха отишли в града да купят храна.

Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.

9 Т огава самарянката Му каза: Как Ти, Който си юдеин, искаш вода от мене, която съм самарянка? Защото юдеите не общуват със самаряните.

Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.

10 И сус ѝ отговори: Ако беше знаела Божия дар и Кой е Онзи, Който ти казва: Дай Ми да пия, ти би поискала от Него и Той би ти дал жива вода!

Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.

11 Ж ената Му каза: Господине, нямаш с какво да загребеш вода, а и кладенецът е дълбок; тогава откъде имаш живата вода?

Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?

12 Н има си по-велик от баща ни Яков, който ни е дал кладенеца и сам той е пил от него, и синовете му, и добитъкът му?

Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?

13 И сус ѝ отговори: Всеки, който пие от тази вода, пак ще ожаднее;

Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.

14 а който пие от водата, която Аз ще му дам, няма да ожаднее довека; но водата, която ще му дам, ще стане в него извор на вода, която извира за вечен живот.

А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.

15 Ж ената Му каза: Господине, дай ми тази вода, за да не ожаднявам, нито да извървявам толкова път дотук, за да изваждам.

Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.

16 И сус ѝ каза: Иди, повикай мъжа си и ела тук.

Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.

17 Ж ената Му отговори: Нямам мъж. Исус ѝ каза: Право каза, че нямаш мъж;

Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.

18 з ащото петима мъже си имала, и този, когото сега имаш, не ти е мъж. Това, което казваш, е вярно.

Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала.

19 Ж ената Му каза: Господине, виждам, че Ти си пророк.

Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.

20 Н ашите бащи на този хълм са се покланяли; а вие казвате, че в Йерусалим е мястото, където трябва да се покланяме.

Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.

21 И сус ѝ каза: Жено, вярвай Ми, че идва час, когато нито на този хълм, нито в Йерусалим ще се покланяте на Отца.

Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.

22 В ие се покланяте на онова, което не знаете; ние се покланяме на онова, което знаем; защото спасението е от юдеите.

Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.

23 Н о иде час, и сега е, когато истинските поклонници ще се покланят на Отца с дух и истина; защото такива иска Отец да бъдат поклонниците Му.

Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.

24 Б ог е Дух; и онези, които Му се покланят, с дух и истина трябва да се покланят.

Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.

25 Ж ената Му каза: Зная, че ще дойде Месия, Който се нарича Христос; Той, когато дойде, ще ни изяви всичко.

Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.

26 И сус ѝ каза: Аз, Който говоря с тебе, съм Месията.

Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...

27 В това време дойдоха учениците Му и се учудиха, че разговаря с жена; но никой не попита: Какво търсиш?, или: Защо разговаряш с нея?

І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?

28 Т огава жената остави стомната си, отиде в града и каза на хората:

Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:

29 Е лате да видите един Човек, Който ми каза всичко, което съм направила. Да не би Той да е Христос?

Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?

30 Т е излязоха от града и отиваха при Него.

І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.

31 В това време учениците молеха Исус: Учителю, яж.

Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!

32 А Той им каза: Аз имам храна да ям, за която вие не знаете.

А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви.

33 З атова учениците казаха помежду си: Да не би някой да Му е донесъл нещо за ядене?

Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?

34 И сус им каза: Моята храна е да изпълня волята на Онзи, Който Ме е пратил, и да довърша Неговото дело.

Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.

35 Н е казвате ли: Още четири месеца и жътвата ще дойде? Ето, казвам ви, погледнете и вижте, че нивите са вече бели за жътва.

Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!

36 К ойто жъне, получава заплата и събира плод за вечен живот, за да се радват заедно и който сее, и който жъне.

А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.

37 З ащото в това отношение вярна е пословицата, че един сее, а друг жъне.

Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.

38 А з ви пратих да жънете това, за което не сте се трудили; други се трудиха, а вие влязохте в наследството на техния труд.

Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.

39 И много самаряни от този град повярваха в Него поради думите на жената, която свидетелстваше: Той ми каза всичко, което съм правила.

З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!

40 И така, когато самаряните дойдоха при Него, Го помолиха да остане при тях; и Той остана там два дни.

А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.

41 И още мнозина повярваха поради Неговото учение;

Значно ж більш вони ввірували через слово Його.

42 и на жената казаха: Ние вече вярваме не заради това, което ти ни каза, понеже сами чухме и знаем, че Той е наистина Спасителят на света. Исус Христос изцелява сина на царски чиновник

А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!

43 С лед два дни Той си тръгна оттам и отиде в Галилея.

Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

44 З ащото сам Исус заяви, че пророк не е почитан в родината си.

Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.

45 И така, когато дойде в Галилея, галилеяните Го приеха, след като бяха видели всичко, което извърши в Йерусалим на празника; защото и те бяха отишли на празника.

А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.

46 И така, Исус пак дойде в Кана Галилейска, където беше превърнал водата във вино. И имаше един царски чиновник, чийто син беше болен в Капернаум.

Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.

47 Т ой, като чу, че Исус е дошъл от Юдея в Галилея, отиде при Него и Го помоли да слезе и да изцели сина му, защото беше на умиране.

Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

48 Т огава Исус му каза: Ако не видите знамения и чудеса, никак няма да повярвате.

Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!

49 Ц арският чиновник Му каза: Господине, слез, докато не е умряло детенцето ми.

Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!

50 И сус му каза: Иди си; синът ти е жив. Човекът повярва на думите, които му каза Исус, и си отиде.

Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.

51 И когато той вече слизаше към дома си, слугите му го посрещнаха и казаха, че синът му е жив.

А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе.

52 А той ги попита за часа, когато му стана по-леко. Те му казаха: В седмия час треската го остави.

А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.

53 И така бащата разбра, че това е станало в същия час, когато Исус му каза: Синът ти е жив. И повярва той и целият му дом.

Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім.

54 Т ова второ знамение извърши Исус, когато отново дойде от Юдея в Галилея.

Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.