1 ( По слав. 49.) Асафов псалом. Господ Бог Йехова е говорил и призовал земята от изгряването на слънцето до залязването му.

Псалом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.

2 О т Сион, съвършенството на красотата, Бог е възсиял.

із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!

3 Н ашият Бог ще дойде и няма да мълчи; ще има пред Него огън поглъщащ и около Него силна буря.

Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!

4 Щ е призове небесата отгоре и земята, за да съди народа Си, като казва:

Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:

5 С ъберете Ми Моите светии, които сключиха с Мене завет с жертви.

Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.

6 И небесата ще известят правдата Му, защото сам Бог е съдия. (Села.)

і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.

7 С лушайте, народе Мой, и ще говоря - Израелю, и ще заявя пред тебе: Бог, твоят Бог съм Аз.

Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

8 Н е искам да те изоблича поради жертвите ти, нито поради твоите всеизгаряния, които са винаги пред Мене;

Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,

9 н е искам да приема теле от къщата ти, нито козли от стадата ти;

не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,

10 з ащото Мои са всички горски зверове и добитъкът, който е по хиляди хълмове.

бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,

11 П ознавам всички планински птици и полските зверове са в ума Ми.

Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!

12 А ко огладнеех, не щях да кажа на тебе; защото Моя е вселената и всичко, което има в нея.

Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!

13 Щ е ям ли Аз месо от телета? Ще пия ли кръв от козли?

Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?

14 П ринеси на Бога жертва на хваление и изпълни на Всевишния оброците си;

Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,

15 и Ме призови в ден на напаст; и Аз ще те избавя; и ти ще Ме прославиш.

і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!

16 Н о на нечестивия Бог казва: Какво правиш ти, та разгласяваш Моите наредби и разказваш завета Ми с устата си,

А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?

17 т ъй като сам ти мразиш поука и хвърляш зад себе си Моите думи?

Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.

18 А ко видиш крадец, тичаш с него и с прелюбодейците участваш.

Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.

19 П редаваш устата си на зло и езикът ти устройва коварство.

Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.

20 К ато седиш, говориш против брат си; засяваш навред клетвата против сина на майка си.

Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...

21 П онеже си сторил това и Аз премълчах, ти си помислил, че съм съвсем подобен на тебе; но Аз ще те изоблича и ще изредя всичко това пред очите ти.

Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!

22 И така, разсъдете за това вие, които забравяте Бога, да не би да ви разкъсам, без да се намери кой да ви избави.

Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!

23 К ойто принася жертва на хвала, той Ме прославя; и на онзи, който оправя пътя си, ще покажа Божието спасение.

Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!