1 П онеже мнозина предприеха да съчинят повест за съвършено потвърдените между нас събития,

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

2 к акто ни ги предадоха онези, които отначало са били очевидци и служители на словото,

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

3 в идя се добре и на мене, който изследвах подробно всичко отначало, да ти пиша наред за това, почтени Теофиле,

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

4 з а да познаеш достоверността на това, в което си бил поучаван.

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

5 В дните на Юдейския цар Ирод имаше един свещеник от Авиевия отряд на име Захария; и жена му беше от Аароновите потомци и се казваше Елисавета.

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

6 Т е и двамата бяха праведни пред Бога, като ходеха непорочно във всички Господни заповеди и наредби.

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

7 Н о нямаха дете, понеже Елисавета беше бездетна, а и двамата бяха в напреднала възраст.

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

8 И той, като свещенодействаше пред Бога по реда на своя отряд,

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

9 п о обичая на свещеничеството, на него се падна по жребий да влезе в Господния храм и да кади.

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

10 И в часа на каденето цялото множество народ се молеше отвън.

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

11 Т огава му се яви ангел от Господа, който стоеше отдясно на кадилния олтар.

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

12 И Захария, като го видя, смути се и страх го обзе.

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

13 Н о ангелът му каза: Не бой се, Захария, защото твоята молитва е чута и жена ти Елисавета ще ти роди син, когото ще наречеш Йоан.

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

14 Т ой ще ти бъде за радост и веселие; и мнозина ще се зарадват за неговото раждане.

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

15 З ащото ще бъде велик пред Господа; вино и сикера няма да пие; и ще се изпълни със Святия Дух още от майчината си утроба.

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

16 И ще обърне мнозина от израелтяните към Господа, техния Бог.

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

17 Т ой ще върви пред Него в духа и силата на Илия, за да обърне сърцата на бащите към децата и непокорните към мъдростта на праведните, да приготви за Господа благоразположен народ.

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

18 А Захария каза на ангела: Как ще се уверя в това, защото аз съм стар, а и жена ми е в напреднала възраст?

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

19 А нгелът му отговори: Аз съм Гавриил, който стои пред Бога, и съм изпратен да ти говоря и да ти благовестя това.

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

20 И , ето, ще млъкнеш и няма да можеш да говориш до деня, когато ще се сбъдне това, защото не повярва на думите ми, които ще се изпълнят своевременно.

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

21 И народът чакаше Захария и се чудеше, че се бави в храма.

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

22 А когато излезе, той не можеше да проговори; и те разбраха, че е видял видение в храма, защото той им правеше знаци и оставаше ням.

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

23 И като изтекоха дните на службата му в храма, той си отиде у дома.

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

24 А след тези дни жена му Елисавета зачена; и се криеше пет месеца, като казваше:

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

25 Т ака ми стори Господ в дните, когато погледна милостиво, за да отнеме от човеците причината да ме укоряват. Благовещение

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

26 А в шестия месец ангел Гавриил бе изпратен от Бога в галилейския град, наречен Назарет,

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

27 п ри една девица, сгодена за мъж на име Йосиф, от Давидовия дом; а името на девицата бе Мария.

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

28 И като дойде ангелът при нея, каза: Здравей, благодатна! Господ е с тебе; благословена си ти между жените.

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

29 А тя много се смути от думите му и си размишляваше какъв ли ще е този поздрав.

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

30 И ангелът ѝ каза: Не бой се, Мария, защото си придобила Божието благоволение.

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

31 И , ето, ще заченеш в утробата си и ще родиш Син, Когото ще наречеш Исус.

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

32 Т ой ще бъде велик и ще бъде наречен Син на Всевишния; и Господ Бог ще Му даде престола на баща Му Давид.

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

33 Щ е царува над Якововия дом до века; и царството Му няма да има край.

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

34 А Мария каза на ангела: Как ще стане това, тъй като мъж не познавам?

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

35 И ангелът ѝ отговори: Святият Дух ще дойде върху теб и силата на Всевишния ще те осени; затова и Святият, Който ще се роди от тебе, ще се нарече Божий Син.

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

36 И , ето, твоята сродница Елисавета, и тя в старините си е заченала син; и това е шестият месец за нея, за която се казваше, че е бездетна.

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

37 З ащото за Бога няма нищо невъзможно.

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

38 И Мария каза: Ето Господнята слугиня пред тебе; нека ми бъде според твоите думи. И ангелът си отиде от нея. Посещението на Мария при Елисавета

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

39 П рез тези дни Мария стана и отиде бързо към хълмистата страна, в един Юдейски град,

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

40 и влезе в Захариевата къща, и поздрави Елисавета.

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

41 И щом Елисавета чу поздрава на Мария, младенецът заигра в утробата ѝ; и Елисавета се изпълни със Святия Дух

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

42 и след като извика със силен глас, каза: Благословена си ти между жените и благословен е плодът на твоята утроба!

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

43 И откъде ми е тази чест, да дойде при мене майката на моя Господ?

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

44 З ащото, ето, щом стигна гласът на твоя поздрав до ушите ми, младенецът заигра радостно в утробата ми.

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

45 И блажена е тази, която е повярвала, че ще се сбъдне казаното ѝ от Господа.

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

46 И Мария каза: Величае душата ми Господа

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

47 и зарадва се духът ми в Бога, Спасителя мой.

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

48 З ащото погледна милостиво на ниското положение на слугинята Си; и, ето, отсега ще ме облажават всички родове.

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

49 З ащото Всемогъщият извърши за мене велики дела; и свято е Неговото име.

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

50 И от родове в родове Неговата милост е върху онези, които се боят от Него.

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

51 И звърши силни дела със Своята ръка; разпръсна онези, които са горделиви в мислите на сърцето си.

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

52 С вали владетели от престолите им и издигна смирени.

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

53 Г ладните напълни с блага, а богатите отпрати празни.

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

54 П омогна на слугата Си Израел, за да напомни да покаже Своята милост

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

55 ( както беше говорил на бащите ни) към Авраам и към неговото потомство до века.

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

56 А Мария, като преседя при нея около три месеца, се върна у дома си. Рождението на Йоан Кръстител

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

57 А на Елисавета дойде времето да роди; и тя роди син.

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

58 И като чуха съседите и роднините ѝ, че Господ показал към нея велика милост, се радваха с нея.

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

59 И на осмия ден дойдоха да обрежат детенцето; и щяха да го нарекат Захария, по името на баща му.

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

60 Н о майка му каза: Не, ще се нарече Йоан.

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

61 К азаха ѝ: Няма никой в рода ти, който се нарича с това име.

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

62 И запитаха баща му със знаци как би искал той да го нарекат.

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

63 А той поиска дъсчица и написа тези думи: Йоан му е името. И те всички се зачудиха.

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

64 И начаса устата му се отвори и езикът му се развърза, и той проговори и благославяше Бога.

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

65 И страх обзе всичките им съседи; и за всичко това се говореше по цялата хълмиста страна на Юдея.

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

66 И всички, като чуха, пазеха това в сърцата си, като казваха: Какво ли ще бъде това дете? Защото Господнята ръка беше с него.

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

67 Т огава баща му Захария се изпълни със Святия Дух и пророкува, като казваше:

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

68 Б лагословен Господ, Израелевият Бог, защото посети Своя народ и извърши изкупление за него.

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

69 И издигна рог на спасение за нас в дома на слугата Си Давид

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

70 ( както е говорил чрез устата на святите Си пророци от вековете),

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

71 и збавление от неприятелите ни и от ръката на всички, които ни мразят,

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

72 з а да покаже милост към бащите ни и да спомни святия Свой завет,

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

73 к летвата, с която се закле на баща ни Авраам:

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

74 д а даде на нас, освободени от ръката на неприятелите ни, да Му служим без страх,

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

75 в святост и правда пред Него, през всичките си дни.

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

76 Д а! И ти, детенце, пророк на Всевишния ще се наречеш; защото ще вървиш пред Господа, за да приготвиш пътищата за Него.

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

77 З а да дадеш на Неговия народ да познае спасение чрез прощаване греховете им,

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

78 п оради съкровеното милосърдие на нашия Бог, с което ще ни посети зора отгоре,

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

79 з а да осияе седящите в тъмнина и в смъртна сянка; така че да насочи стъпките ни в пътя на мира.

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

80 А детенцето растеше и крепнеше по дух; и беше в пустинята до деня, когато се яви на Израел.

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.