1 К азват: Ако някой напусне жена си и тя, като си отиде от него, се омъжи за друг мъж, ще се върне ли той пак при нея? Не би ли се осквернила съвсем такава земя? А при все че ти си блудствувала с много любовници, пак се върни при Мене, казва Господ.
І було мені слово Господнє, говорячи: Як відпустить хто жінку свою, й вона піде від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, чи вернеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсім обезчещеною оця жінка? Ти ж перелюб чинила з коханцями багатьома, і тобі повертатись до Мене? говорить Господь.
2 П овдигни очите си към голите височини и виж къде не са блудствали с тебе. По пътищата си седяла за тях, както арабин в пустинята, и си осквернила земята с блудството и злодеянията си.
Зведи свої очі на гори порожні й дивися, де перелюбу ти не чинила? Ти для них по дорогах сиділа, немов той араб на пустині, і збезчестився край твоїм блудом та лихом твоїм!
3 П о тази причина дъждовете бяха задържани и не валя пролетен дъжд; но все пак ти имаше чело на блудница и си отказала да се срамуваш.
І дощі були стримувані, і не було дощу пізнього, проте мала ти чоло блудниці, і стратила сором...
4 Н е искаш ли да викаш отсега към Мен: Отче мой, Ти си наставник на младостта ми?
Чи ж кликати віднині не будеш до Мене: Отче мій, Ти юнацтва мого Провідник!
5 Щ е държи ли Той гнева Си завинаги? Ще го пази ли докрай? Ето, така си говорила, но си вършила злодеяния, колкото си могла.
Чи Він пам'ятатиме вічно про гнів, чи назавжди його стерегтиме? Таке ти говориш, і безмежно зло чиниш...
6 П ак в дните на цар Йосия Господ ми каза: Видя ли ти какво стори отстъпницата Израел? Тя отиде на всяка висока планина и под всяко зелено дърво и блудства там.
І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: Чи ти бачив, що зробила невірна дочка Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу гору, і під кожне зелене дерево, і блудодіяла там...
7 А з казах: Като направи всичко това, тя ще се върне при Мене; но тя не се върна. И сестра ѝ, невярната Юдея, видя това.
Я думав: Як зробить вона все оце, то до Мене повернеться; та вона не вернулась, і бачила це сестра її зрадниця, Юдея.
8 И видях, когато отстъпницата Израел прелюбодейства, и Аз по тази именно причина я напуснах и ѝ дадох разводно писмо, но сестра ѝ, невярната Юдея, пак не се уплаши, а отиде и тя да блудства.
І побачила Юдея, що за все те, що перелюб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводового. Та зрадлива сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудливою стала й вона...
9 И с невъздържаното си блудство тя оскверни земята и прелюбодейства с камъните и дърветата.
І сталось від розголосу про перелюб її, збезчестила вона землю, і перелюб чинила з камінням та з деревом.
10 А при всичко това сестра ѝ, невярната Юдея, не се върна при Мене с цялото си сърце, а с притворство, казва Господ.
І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадлива сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдавала, говорить Господь...
11 Т огава Господ ми каза: Отстъпницата Израел се показа по-праведна от невярната Юдея.
І промовив до мене Господь: Невірна дочка Ізраїлева всправедливила душу свою більш від зрадливої дочки Юди.
12 И ди и прогласи тези думи към север, като кажеш: Върни се, отстъпнице Израел, казва Господ; Аз няма да допусна да ви нападне гневът Ми; защото съм милостив, казва Господ, и няма да пазя гняв завинаги.
Піди, і проголосиш слова ці на північ та й скажеш: Вернися, відступна дочко Ізраїлева! говорить Господь. Не зверну Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милостивий, говорить Господь, і не буду повік стерегти Свого гніву.
13 С амо признай беззаконието си, че си станала престъпница против Господа, своя Бог, и безогледно си отивала при чужденците под всяко зелено дърво, и че не сте послушали гласа Ми, казва Господ.
Тільки пізнай же провину свою, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.
14 В ърнете се, деца отстъпници, казва Господ, защото Аз съм ви съпруг; и ще ви взема - един от град, а двама от род, и ще ви въведа в Сион!
Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Господар, та візьму вас по одному з міста, а з роду по два, і вас поведу до Сіону!
15 И ще ви дам пастири по Моето сърце, които ще ви пасат със знание и разум.
І дам пастирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть пасти вас умінням та розумом.
16 И в онези дни, казва Господ, когато се умножите и нарастете на земята, няма вече да се изразяват: Ковчегът на завета Господен! Нито той ще им дойде на ум, нито ще си спомнят за него, нито ще го посетят, нито ще се направи вече това.
І буде, коли ви розмножитеся та розплодитеся на землі за цих днів, говорить Господь, не скажуть уже: ковчег заповіту Господнього, і він вже не прийде на серце, і його пам'ятати не будуть, і більше не буде він зроблений...
17 В онова време ще нарекат Йерусалим престол Господен; и всички народи ще се съберат при него в името Господне, в Йерусалим, и няма да ходят вече според упоритостта на злото си сърце.
Того часу назвуть Єрусалима: Господній престол, і до нього, до Єрусалиму згромаджені будуть народи усі ради Ймення Господнього, і більше не підуть вони за впертістю серця лихого свого...
18 В онези дни Юдовият дом ще ходи с Израелевия дом и те ще дойдат заедно от северната страна в земята, която дадох за наследство на бащите ви;
Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля підуть і разом прибудуть з північного краю до краю, що вашим батькам на спадок Я дав.
19 и Аз си казах как щях да те поставя между децата и щях да ти дам желана земя, преславно наследство от народите. Още казах: Ти ще Ме назовеш: Отец мой, и няма да се отвърнеш да Ме следваш.
І Я був подумав: як поставлю тебе Я посеред синів і дам тобі край пожаданий, найкращу спадщину народів? І Я думав: ви будете звати Мене: Мій Отче, і не відвернетеся ви від Мене.
20 Н аистина, както жена изневерява на мъжа си, така и вие изневерихте на Мене, доме Израелев, казва Господ.
Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зрадили, доме Ізраїлів! каже Господь.
21 П о голите височини се чува глас, плачът и молбите на израелтяните; защото извратиха пътя си, забравиха Господа, своя Бог.
Чути голос на лисих горах, плач благальний синів Ізраїлевих, вони бо скривили дорогу свою, забули про Господа, Бога свого:
22 В ърнете се, деца отстъпници, и Аз ще ви изцеля от отстъпничествата ви. Ето, ние идем към Тебе, защото Ти си Господ, нашият Бог.
Верніться, невірні сини, усі ваші відступства Я вилікую! Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!
23 Н аистина празна е очакваната от хълмовете помощ, от шумната тълпа по планините; само в Господа, нашия Бог, е избавлението на Израел.
Справді, неправда ті пагірки, той гомін на горах, справді, в Господі, Богові нашім, спасіння Ізраїлеве!
24 Н о онова срамно нещо е поглъщало труда на бащите ни още от младостта ни - стадата им и чердите им, синовете им и дъщерите им.
А той сором пожер працю наших батьків від нашої молодости, їхню худобу дрібну й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочок.
25 Д а легнем в срама си и да ни покрие нашето посрамване; защото сме съгрешавали пред Господа, нашия Бог, ние и бащите ни, от младостта си - дори до днес, и не сме слушали гласа на Господа, нашия Бог.
Лежимо ми у соромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогрішилися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої молодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!...