1 С лед пет дни първосвещеникът Анания слезе с някои старейшини и с един ритор на име Тертил, които подадоха до управителя жалба против Павел.

А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.

2 И като го повикаха, Тертил почна да го обвинява, като казваше: Понеже чрез тебе, честити Феликсе, се радваме на голямо спокойствие и понеже чрез твоята предвидливост се поправят злини в този наш народ,

Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,

3 т о ние с пълна благодарност по всякакъв начин и навсякъде посрещаме това.

це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!

4 Н о за да не те отегчаваме повече, моля те за снизхождение и да ни изслушаш накратко;

Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.

5 п онеже намерихме, че този човек е заразител и размирник между всички юдеи по света, още и водач на назарейската ерес;

Ми переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.

6 к ойто се опита и храма да оскверни; но ние го хванахме и поискахме да го съдим по нашия закон;

Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.

7 н о хилядникът Лисий дойде и с голямо насилие го изтръгна от ръцете ни и заповяда на обвинителите му да дойдат при теб.

Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,

8 А ти, като сам го разпиташ, ще можеш да узнаеш от него всичко това, за което го обвиняваме.

а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.

9 И юдеите потвърдиха, като казаха, че това е вярно. Павел се защитава пред управителя Феликс

Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

10 А когато управителят кимна на Павел да вземе думата, той отговори: Понеже зная, че от много години ти си бил съдия на този народ, аз на драго сърце говоря в своя защита,

І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.

11 з ащото можеш да научиш, че преди не повече от дванадесет дни отидох на поклонение в Йерусалим.

Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

12 И не са ме намирали нито в храма, нито в синагогите, нито в града да се препирам с никого или да размирявам народа.

І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.

13 И те не могат да докажат пред тебе това, за което ме обвиняват сега.

І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.

14 Н о това изповядвам пред тебе, че според учението, което те наричат ерес, така служа на бащиния ни Бог, като вярвам във всичко, което е по закона и е писано в пророците,

Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.

15 и се надявам на Бога, че ще има възкресение на праведни и неправедни, което и те сами приемат.

І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.

16 З атова и аз се старая да имам винаги непорочна съвест и спрямо Бога, и спрямо човеците.

І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

17 А след като изминаха много години, дойдох да донеса на народа си милостини и приноси.

А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.

18 А когато ги принасях, те ме намериха в храма очистен, без да има навалица или размирие;

Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.

19 н о имаше някои юдеи от Азия, които трябваше да се представят пред теб и да ме обвинят, ако имаха нещо против мен.

Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

20 И ли тези сами нека кажат каква неправда са намерили в мене, когато застанах пред Синедриона,

Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

21 о свен ако е само в този вик, който нададох, като стоях между тях: Поради учението за възкресението на мъртвите ме съдите днес.

крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!

22 А Феликс, като познаваше доста добре това учение, отложи делото, като каза: Когато слезе хилядникът Лисий, ще разреша делото ви.

Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.

23 И заповяда на стотника да пазят Павел, но да му дават известна свобода и да не възпират никого от приятелите му да му прислужва. Павел пред Феликс и Друзила

І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.

24 С лед няколко дни Феликс дойде с жена си Друзила, която беше юдейка, и прати да повикат Павел, от когото слуша за вярата в Христос Исус.

А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

25 И когато той говореше за правда, за себеобуздание и за идващия съд, Феликс уплашен отговори: Засега си иди; и когато намеря време, ще те повикам.

І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!

26 М ежду това той се надяваше, че ще получи пари от Павел, затова и по-честичко го викаше и приказваше с него.

Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.

27 Н о като изминаха две години, Феликс бе заместен от Порций Фест; а понеже искаше да спечели благоволението на юдеите, Феликс остави Павел в окови.

Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.