1 С лабия във вярата приемайте, но не за да оспорвате неговите мнения.

Слабого в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.

2 Е дин вярва, че може всичко да яде; а който е слаб във вярата, яде само зеленчук.

Один бо вірує, що можна їсти все, а немічний споживає ярину.

3 К ойто яде, да не презира този, който не яде; и който не яде, да не осъжда този, който яде; защото Бог го е приел.

Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, Бог бо прийняв його.

4 К ой си ти, за да съдиш чужд слуга? Пред своя си господар той стои или пада. Но ще стои, защото Господ е силен да го направи да стои.

Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його.

5 Н якой уважава един ден повече от друг ден; а друг човек уважава всеки ден еднакво. Всеки да бъде напълно уверен в своя ум.

Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання.

6 К ойто пази деня, за Господа го пази, а който не пази деня, за Господа не го пази; който яде, за Господа яде, защото благодари на Бога; и който не яде, за Господа не яде и благодари на Бога.

Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.

7 З ащото никой от нас не живее за себе си и никой не умира за себе си.

Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.

8 П онеже, ако живеем, за Господа живеем, и ако умираме, за Господа умираме; и така, живеем ли, умираме ли, Господни сме.

Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!

9 З ащото Христос затова умря и оживя - да господства и над мъртвите, и над живите.

Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.

10 И така, ти защо съдиш брат си? А пък ти защо презираш брат си? Понеже ние всички ще застанем пред Божието съдилище.

А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.

11 З ащото е писано: " Заклевам се в живота Си, казва Господ, че всяко коляно ще се преклони пред Мен и всеки език ще славослови Бога."

Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик!

12 И така, всеки от нас за себе си ще отговаря пред Бога. Да не съблазняваме братята си

Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.

13 З атова нека вече да не съдим един друг; но по-добре да разсъждавате така - никой да не поставя пред брата си спънка или съблазън.

Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси.

14 З ная и съм уверен в Господ Исус, че нищо не е само̀ по себе си нечисто; с това изключение, че за този, който смята нещо за нечисто, за него е нечисто.

Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте.

15 З ащото ако брат ти се почувства оскърбен поради това, което ядеш, ти вече не ходиш според любовта. С яденето си не погубвай онзи, за когото е умрял Христос.

Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи своєю поживою того, за кого Христос був умер.

16 И така, да не се хули това, което вие смятате за добро.

Нехай ваше добре не зневажається.

17 З ащото Божието царство не е ядене и пиене, а правда, мир и радост в Святия Дух.

Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.

18 П онеже който така служи на Христос, е угоден на Бога и одобрен от човеците.

Хто цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми.

19 И така, нека търсим това, което служи за мир и за взаимно назидание.

Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного!

20 З аради ядене недей съсипва Божията работа. Всичко наистина е чисто; но е зло за човека, който с яденето си причинява съблазън.

Не руйнуй діла Божого ради поживи, усе бо чисте, але зле людині, що їсть на спотикання.

21 Д обре е да не ядеш месо, нито да пиеш вино, нито да правиш нещо, чрез което се спъва брат ти или се съблазнява, или изнемогва.

Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне.

22 В ярата, която имаш за тези неща, имай я за себе си пред Бога. Блажен онзи, който не осъжда себе си в това, което одобрява.

Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробовується!

23 Н о онзи, който се съмнява, се осъжда, ако яде, защото не яде от вяра; а всичко, което не става от вяра, е грях.

А хто має сумнів, коли їсть, буде осуджений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.