1 К ак уже многие начали составлять повествования о совершенно известных между нами событиях,

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

2 к ак передали нам то бывшие с самого начала очевидцами и служителями Слова,

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

3 т о рассудилось и мне, по тщательном исследовании всего сначала, по порядку описать тебе, достопочтенный Феофил,

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

4 ч тобы ты узнал твердое основание того учения, в котором был наставлен.

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

5 В о дни Ирода, царя Иудейского, был священник из Авиевой чреды, именем Захария, и жена его из рода Ааронова, имя ей Елисавета.

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

6 О ба они были праведны пред Богом, поступая по всем заповедям и уставам Господним беспорочно.

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

7 У них не было детей, ибо Елисавета была неплодна, и оба были уже в летах преклонных.

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

8 О днажды, когда он в порядке своей чреды служил пред Богом,

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

9 п о жребию, как обыкновенно было у священников, досталось ему войти в храм Господень для каждения,

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

10 а всё множество народа молилось вне во время каждения, --

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

11 т огда явился ему Ангел Господень, стоя по правую сторону жертвенника кадильного.

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

12 З ахария, увидев его, смутился, и страх напал на него.

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

13 А нгел же сказал ему: не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречешь ему имя: Иоанн;

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

14 и будет тебе радость и веселие, и многие о рождении его возрадуются,

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

15 и бо он будет велик пред Господом; не будет пить вина и сикера, и Духа Святаго исполнится еще от чрева матери своей;

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

16 и многих из сынов Израилевых обратит к Господу Богу их;

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

17 и предъидет пред Ним в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов детям, и непокоривым образ мыслей праведников, дабы представить Господу народ приготовленный.

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

18 И сказал Захария Ангелу: по чему я узнаю это? ибо я стар, и жена моя в летах преклонных.

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

19 А нгел сказал ему в ответ: я Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан говорить с тобою и благовестить тебе сие;

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

20 и вот, ты будешь молчать и не будешь иметь возможности говорить до того дня, как это сбудется, за то, что ты не поверил словам моим, которые сбудутся в свое время.

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

21 М ежду тем народ ожидал Захарию и дивился, что он медлит в храме.

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

22 О н же, выйдя, не мог говорить к ним; и они поняли, что он видел видение в храме; и он объяснялся с ними знаками, и оставался нем.

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

23 А когда окончились дни службы его, возвратился в дом свой.

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

24 П осле сих дней зачала Елисавета, жена его, и таилась пять месяцев и говорила:

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

25 т ак сотворил мне Господь во дни сии, в которые призрел на меня, чтобы снять с меня поношение между людьми.

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

26 В шестой же месяц послан был Ангел Гавриил от Бога в город Галилейский, называемый Назарет,

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

27 к Деве, обрученной мужу, именем Иосифу, из дома Давидова; имя же Деве: Мария.

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

28 А нгел, войдя к Ней, сказал: радуйся, Благодатная! Господь с Тобою; благословенна Ты между женами.

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

29 О на же, увидев его, смутилась от слов его и размышляла, что бы это было за приветствие.

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

30 И сказал Ей Ангел: не бойся, Мария, ибо Ты обрела благодать у Бога;

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

31 и вот, зачнешь во чреве, и родишь Сына, и наречешь Ему имя: Иисус.

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

32 О н будет велик и наречется Сыном Всевышнего, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его;

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

33 и будет царствовать над домом Иакова во веки, и Царству Его не будет конца.

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

34 М ария же сказала Ангелу: как будет это, когда Я мужа не знаю?

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

35 А нгел сказал Ей в ответ: Дух Святый найдет на Тебя, и сила Всевышнего осенит Тебя; посему и рождаемое Святое наречется Сыном Божиим.

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

36 В от и Елисавета, родственница Твоя, называемая неплодною, и она зачала сына в старости своей, и ей уже шестой месяц,

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

37 и бо у Бога не останется бессильным никакое слово.

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

38 Т огда Мария сказала: се, Раба Господня; да будет Мне по слову твоему. И отошел от Нее Ангел.

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

39 В став же Мария во дни сии, с поспешностью пошла в нагорную страну, в город Иудин,

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

40 и вошла в дом Захарии, и приветствовала Елисавету.

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

41 К огда Елисавета услышала приветствие Марии, взыграл младенец во чреве ее; и Елисавета исполнилась Святаго Духа,

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

42 и воскликнула громким голосом, и сказала: благословенна Ты между женами, и благословен плод чрева Твоего!

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

43 И откуда это мне, что пришла Матерь Господа моего ко мне?

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

44 И бо когда голос приветствия Твоего дошел до слуха моего, взыграл младенец радостно во чреве моем.

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

45 И блаженна Уверовавшая, потому что совершится сказанное Ей от Господа.

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

46 И сказала Мария: величит душа Моя Господа,

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

47 и возрадовался дух Мой о Боге, Спасителе Моем,

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

48 ч то призрел Он на смирение Рабы Своей, ибо отныне будут ублажать Меня все роды;

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

49 ч то сотворил Мне величие Сильный, и свято имя Его;

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

50 и милость Его в роды родов к боящимся Его;

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

51 я вил силу мышцы Своей; рассеял надменных помышлениями сердца их;

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

52 н изложил сильных с престолов, и вознес смиренных;

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

53 а лчущих исполнил благ, и богатящихся отпустил ни с чем;

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

54 в оспринял Израиля, отрока Своего, воспомянув милость,

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

55 к ак говорил отцам нашим, к Аврааму и семени его до века.

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

56 П ребыла же Мария с нею около трех месяцев, и возвратилась в дом свой.

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

57 Е лисавете же настало время родить, и она родила сына.

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

58 И услышали соседи и родственники ее, что возвеличил Господь милость Свою над нею, и радовались с нею.

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

59 В восьмой день пришли обрезать младенца и хотели назвать его, по имени отца его, Захариею.

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

60 Н а это мать его сказала: нет, а назвать его Иоанном.

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

61 И сказали ей: никого нет в родстве твоем, кто назывался бы сим именем.

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

62 И спрашивали знаками у отца его, как бы он хотел назвать его.

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

63 О н потребовал дощечку и написал: Иоанн имя ему. И все удивились.

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

64 И тотчас разрешились уста его и язык его, и он стал говорить, благословляя Бога.

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

65 И был страх на всех живущих вокруг них; и рассказывали обо всем этом по всей нагорной стране Иудейской.

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

66 В се слышавшие положили это на сердце своем и говорили: что будет младенец сей? И рука Господня была с ним.

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

67 И Захария, отец его, исполнился Святаго Духа и пророчествовал, говоря:

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

68 б лагословен Господь Бог Израилев, что посетил народ Свой и сотворил избавление ему,

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

69 и воздвиг рог спасения нам в дому Давида, отрока Своего,

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

70 к ак возвестил устами бывших от века святых пророков Своих,

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

71 ч то спасет нас от врагов наших и от руки всех ненавидящих нас;

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

72 с отворит милость с отцами нашими и помянет святой завет Свой,

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

73 к лятву, которою клялся Он Аврааму, отцу нашему, дать нам,

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

74 н ебоязненно, по избавлении от руки врагов наших,

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

75 с лужить Ему в святости и правде пред Ним, во все дни жизни нашей.

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

76 И ты, младенец, наречешься пророком Всевышнего, ибо предъидешь пред лицем Господа приготовить пути Ему,

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

77 д ать уразуметь народу Его спасение в прощении грехов их,

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

78 п о благоутробному милосердию Бога нашего, которым посетил нас Восток свыше,

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

79 п росветить сидящих во тьме и тени смертной, направить ноги наши на путь мира.

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

80 М ладенец же возрастал и укреплялся духом, и был в пустынях до дня явления своего Израилю.

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.