1 И было ко мне слово Господне:

І було мені слово Господнє таке:

2 с ын человеческий! изреки слово к сынам народа твоего и скажи им: если Я на какую-либо землю наведу меч, и народ той земли возьмет из среды себя человека и поставит его у себя стражем;

Сину людський, говори синам свого народу, та й скажеш до них: Коли б Я спровадив на який край меча, і взяв би народ цього краю одного чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартовим,

3 и он, увидев меч, идущий на землю, затрубит в трубу и предостережет народ;

і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурмив би в сурму, й остеріг народ,

4 и если кто будет слушать голос трубы, но не остережет себя, --то, когда меч придет и захватит его, кровь его будет на его голове.

і почув би хто голос сурми, та не був би обережний, і прийшов би меч та й захопив би його, то кров його на голові його буде!

5 Г олос трубы он слышал, но не остерег себя, кровь его на нем будет; а кто остерегся, тот спас жизнь свою.

Голос сурми він чув, та не був обережний, кров його буде на ньому, а він, коли б був обережний, урятував би свою душу.

6 Е сли же страж видел идущий меч и не затрубил в трубу, и народ не был предостережен, --то, когда придет меч и отнимет у кого из них жизнь, сей схвачен будет за грех свой, но кровь его взыщу от руки стража.

А той вартовий, коли б побачив меча, що йде, і не засурмив би в сурму, а народ не був би обережний, і прийшов би меч, і захопив би одного з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартового.

7 И тебя, сын человеческий, Я поставил стражем дому Израилеву, и ты будешь слышать из уст Моих слово и вразумлять их от Меня.

А ти, сину людський, Я дав тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остережеш їх від Мене.

8 К огда Я скажу беззаконнику: 'беззаконник! ты смертью умрешь', а ты не будешь ничего говорить, чтобы предостеречь беззаконника от пути его, --то беззаконник тот умрет за грех свой, но кровь его взыщу от руки твоей.

Коли б Я сказав до безбожного: Безбожнику, ти конче помреш!, а ти не говорив би, щоб остерегти безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки.

9 Е сли же ты остерегал беззаконника от пути его, чтобы он обратился от него, но он от пути своего не обратился, --то он умирает за грех свой, а ты спас душу твою.

А ти, коли остережеш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не вернеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятував.

10 И ты, сын человеческий, скажи дому Израилеву: вы говорите так: 'преступления наши и грехи наши на нас, и мы истаеваем в них: как же можем мы жить?'

А ти, сину людський, скажи до Ізраїлевого дому: Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми гинемо, то як будемо жити?

11 С кажи им: живу Я, говорит Господь Бог: не хочу смерти грешника, но чтобы грешник обратился от пути своего и жив был. Обратитесь, обратитесь от злых путей ваших; для чего умирать вам, дом Израилев?

Скажи їм Як живий Я, говорить Господь Бог, не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?

12 И ты, сын человеческий, скажи сынам народа твоего: праведность праведника не спасет в день преступления его, и беззаконник за беззаконие свое не падет в день обращения от беззакония своего, равно как и праведник в день согрешения своего не может остаться в живых за свою праведность.

А ти, сину людський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого не врятує його в дні гріха його, а несправедливість несправедливого не спіткнеться він об неї в дні навернення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха.

13 К огда Я скажу праведнику, что он будет жив, а он понадеется на свою праведность и сделает неправду, --то все праведные дела его не помянутся, и он умрет от неправды своей, какую сделал.

Коли Я скажу справедливому: Буде конче він жити, а він надіявся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде згадана, і за кривду свою, що зробив, він помре!

14 А когда скажу беззаконнику: 'ты смертью умрешь', и он обратится от грехов своих и будет творить суд и правду,

А коли Я скажу до несправедливого: Конче помреш ти, а він навернеться від свого гріха, і робитиме право та справедливість:

15 э тот беззаконник возвратит залог, за похищенное заплатит, будет ходить по законам жизни, не делая ничего худого, --то он будет жив, не умрет.

заставу поверне несправедливий, грабунок відшкодує, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!

16 Н и один из грехов его, какие он сделал, не помянется ему; он стал творить суд и правду, он будет жив.

Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому згадані, право та справедливість робив він, конче буде він жити!

17 А сыны народа твоего говорят: 'неправ путь Господа', тогда как их путь неправ.

І кажуть сини твого народу: Несправедлива Господня дорога! тоді як несправедлива їхня власна дорога.

18 К огда праведник отступил от праведности своей и начал делать беззаконие, --то он умрет за то.

Коли справедливий відвернеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те!

19 И когда беззаконник обратился от беззакония своего и стал творить суд и правду, он будет за то жив.

А коли несправедливий відвернеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити!

20 А вы говорите: 'неправ путь Господа!' Я буду судить вас, дом Израилев, каждого по путям его.

А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його дорогами!

21 В двенадцатом году нашего переселения, в десятом, в пятый месяца, пришел ко мне один из спасшихся из Иерусалима и сказал: 'разрушен город!'

І сталося за дванадцятого року, десятого місяця, п'ятого дня місяця від нашого вигнання, прийшов був до мене втікач з Єрусалиму, говорячи: Побите це місто!...

22 Н о еще до прихода сего спасшегося вечером была на мне рука Господа, и Он открыл мне уста, прежде нежели тот пришел ко мне поутру. И открылись уста мои, и я уже не был безмолвен.

А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед приходом цього втікача, і Він відкрив мої уста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий!

23 И было ко мне слово Господне:

І було мені слово Господнє таке:

24 с ын человеческий! живущие на опустелых местах в земле Израилевой говорят: 'Авраам был один, и получил во владение землю сию, а нас много; нам дана земля сия во владение'.

Сину людський, мешканці цих руїн на Ізраїлевій землі говорять так: Авраам був один, та проте посів цей Край, а нас багато, нам даний цей Край на спадщину!

25 П осему скажи им: так говорит Господь Бог: вы едите с кровью и поднимаете глаза ваши к идолам вашим, и проливаете кровь; и хотите владеть землею?

Тому скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зводите до бовванів своїх, і кров проливаєте, і цей Край посядете ви?

26 В ы опираетесь на меч ваш, делаете мерзости, оскверняете один жену другого, и хотите владеть землею?

Ви спираєтесь на свого меча, робите гидоту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, і цей Край посядете ви?

27 В от что скажи им: так говорит Господь Бог: живу Я! те, которые на местах разоренных, падут от меча; а кто в поле, того отдам зверям на съедение; а которые в укреплениях и пещерах, те умрут от моровой язвы.

Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, ті, хто в руїнах, попадають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині, щоб пожерла його, а ті, хто в твердинях та в печерах, помруть від моровиці!

28 И сделаю землю пустынею из пустынь, и гордое могущество ее престанет, и горы Израилевы опустеют, так что не будет проходящих.

І оберну Я цей Край на спустошення та на сплюндрування, і скінчиться пиха сили його, і опустошіють Ізраїлеві гори, так що не буде й перехожого...

29 И узнают, что Я Господь, когда сделаю землю пустынею из пустынь за все мерзости их, какие они делали.

І пізнають вони, що Я Господь, коли Я оберну цей Край на спустошення та на сплюндрування за всі їхні гидоти, що зробили вони.

30 А о тебе, сын человеческий, сыны народа твоего разговаривают у стен и в дверях домов и говорят один другому, брат брату: 'пойдите и послушайте, какое слово вышло от Господа'.

А ти, сину людський, сини твого народу умовляються про тебе при стінах і в дверях домів, і говорять один з одним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послухайте, що це за слово, що виходить від Господа?

31 И они приходят к тебе, как на народное сходбище, и садится перед лицем твоим народ Мой, и слушают слова твои, но не исполняют их; ибо они в устах своих делают из этого забаву, сердце их увлекается за корыстью их.

І прийдуть до тебе, як приходить народ, і сядуть перед тобою як Мій народ, і послухають твоїх слів, але їх не виконають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захланністю їхньою.

32 И вот, ты для них--как забавный певец с приятным голосом и хорошо играющий; они слушают слова твои, но не исполняют их.

І ось ти для них, як пісня кохання, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова твої, але їх не виконують!

33 Н о когда сбудется, --вот, уже и сбывается, --тогда узнают, что среди них был пророк.

А коли оце прийде, ось воно вже приходить! то пізнають вони, що серед них був пророк.