1 О тправившись оттуда, приходит в пределы Иудейские за Иорданскою стороною. Опять собирается к Нему народ, и, по обычаю Своему, Он опять учил их.

І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.

2 П одошли фарисеи и спросили, искушая Его: позволительно ли разводиться мужу с женою?

І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?

3 О н сказал им в ответ: что заповедал вам Моисей?

А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?

4 О ни сказали: Моисей позволил писать разводное письмо и разводиться.

Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.

5 И исус сказал им в ответ: по жестокосердию вашему он написал вам сию заповедь.

Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.

6 В начале же создания, Бог мужчину и женщину сотворил их.

Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.

7 П осему оставит человек отца своего и мать

Покине тому чоловік свого батька та матір,

8 и прилепится к жене своей, и будут два одною плотью; так что они уже не двое, но одна плоть.

і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.

9 И так, что Бог сочетал, того человек да не разлучает.

Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!

10 В доме ученики Его опять спросили Его о том же.

А вдома про це учні знов запитали Його.

11 О н сказал им: кто разведется с женою своею и женится на другой, тот прелюбодействует от нее;

І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.

12 и если жена разведется с мужем своим и выйдет за другого, прелюбодействует.

І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.

13 П риносили к Нему детей, чтобы Он прикоснулся к ним; ученики же не допускали приносящих.

Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.

14 У видев, Иисус вознегодовал и сказал им: пустите детей приходить ко Мне и не препятствуйте им, ибо таковых есть Царствие Божие.

А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!

15 И стинно говорю вам: кто не примет Царствия Божия, как дитя, тот не войдет в него.

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.

16 И , обняв их, возложил руки на них и благословил их.

І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.

17 К огда выходил Он в путь, подбежал некто, пал пред Ним на колени и спросил Его: Учитель благий! что мне делать, чтобы наследовать жизнь вечную?

І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?

18 И исус сказал ему: что ты называешь Меня благим? Никто не благ, как только один Бог.

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

19 З наешь заповеди: не прелюбодействуй, не убивай, не кради, не лжесвидетельствуй, не обижай, почитай отца твоего и мать.

Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

20 О н же сказал Ему в ответ: Учитель! всё это сохранил я от юности моей.

А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.

21 И исус, взглянув на него, полюбил его и сказал ему: одного тебе недостает: пойди, всё, что имеешь, продай и раздай нищим, и будешь иметь сокровище на небесах; и приходи, последуй за Мною, взяв крест.

Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.

22 О н же, смутившись от сего слова, отошел с печалью, потому что у него было большое имение.

А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!

23 И , посмотрев вокруг, Иисус говорит ученикам Своим: как трудно имеющим богатство войти в Царствие Божие!

І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

24 У ченики ужаснулись от слов Его. Но Иисус опять говорит им в ответ: дети! как трудно надеющимся на богатство войти в Царствие Божие!

І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

25 У добнее верблюду пройти сквозь игольные уши, нежели богатому войти в Царствие Божие.

Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!

26 О ни же чрезвычайно изумлялись и говорили между собою: кто же может спастись?

А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?

27 И исус, воззрев на них, говорит: человекам это невозможно, но не Богу, ибо всё возможно Богу.

Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!

28 И начал Петр говорить Ему: вот, мы оставили всё ипоследовали за Тобою.

А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

29 И исус сказал в ответ: истинно говорю вам: нет никого, кто оставил бы дом, или братьев, или сестер, или отца, или мать, или жену, или детей, или земли, ради Меня и Евангелия,

Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,

30 и не получил бы ныне, во время сие, среди гонений, во сто крат более домов, и братьев и сестер, и отцов, и матерей, и детей, и земель, а в веке грядущем жизни вечной.

і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

31 М ногие же будут первые последними, и последние первыми.

І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.

32 К огда были они на пути, восходя в Иерусалим, Иисус шел впереди их, а они ужасались и, следуя за Ним, были в страхе. Подозвав двенадцать, Он опять начал им говорить о том, что будет с Ним:

Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:

33 в от, мы восходим в Иерусалим, и Сын Человеческий предан будет первосвященникам и книжникам, и осудят Его на смерть, и предадут Его язычникам,

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

34 и поругаются над Ним, и будут бить Его, и оплюют Его, и убьют Его; и в третий день воскреснет.

і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!

35 п одошли к Нему сыновья Зеведеевы Иаков и Иоанн и сказали: Учитель! мы желаем, чтобы Ты сделал нам, о чем попросим.

І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.

36 О н сказал им: что хотите, чтобы Я сделал вам?

А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?

37 О ни сказали Ему: дай нам сесть у Тебя, одному по правую сторону, а другому по левую в славе Твоей.

Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!

38 Н о Иисус сказал им: не знаете, чего просите. Можете ли пить чашу, которую Я пью, и креститься крещением, которым Я крещусь?

А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?

39 О ни отвечали: можем. Иисус же сказал им: чашу, которую Я пью, будете пить, и крещением, которым Я крещусь, будете креститься;

Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

40 а дать сесть у Меня по правую сторону и по левую--не от Меня, но кому уготовано.

А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.

41 И , услышав, десять начали негодовать на Иакова и Иоанна.

Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.

42 И исус же, подозвав их, сказал им: вы знаете, что почитающиеся князьями народов господствуют над ними, и вельможи их властвуют ими.

А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

43 Н о между вами да не будет так: а кто хочет быть большим между вами, да будем вам слугою;

Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.

44 и кто хочет быть первым между вами, да будет всем рабом.

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.

45 И бо и Сын Человеческий не для того пришел, чтобы Ему служили, но чтобы послужить и отдать душу Свою для искупления многих.

Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.

46 П риходят в Иерихон. И когда выходил Он из Иерихона с учениками Своими и множеством народа, Вартимей, сын Тимеев, слепой сидел у дороги, прося.

І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.

47 У слышав, что это Иисус Назорей, он начал кричать и говорить: Иисус, Сын Давидов! помилуй меня.

І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!

48 М ногие заставляли его молчать; но он еще более стал кричать: Сын Давидов! помилуй меня.

І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

49 И исус остановился и велел его позвать. Зовут слепого и говорят ему: не бойся, вставай, зовет тебя.

І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.

50 О н сбросил с себя верхнюю одежду, встал и пришел к Иисусу.

А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.

51 О твечая ему, Иисус спросил: чего ты хочешь от Меня? Слепой сказал Ему: Учитель! чтобы мне прозреть.

А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!

52 И исус сказал ему: иди, вера твоя спасла тебя. И он тотчас прозрел и пошел за Иисусом по дороге.

Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.