1 Г оре тем, которые постановляют несправедливые законы и пишут жестокие решения,

Горе законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо,

2 ч тобы устранить бедных от правосудия и похитить права у малосильных из народа Моего, чтобы вдов сделать добычею своею и ограбить сирот.

щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...

3 И что вы будете делать в день посещения, когда придет гибель издалека? К кому прибегнете за помощью? И где оставите богатство ваше?

А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?

4 Б ез Меня согнутся между узниками и падут между убитыми. При всем этом не отвратится гнев Его, и рука Его еще простерта.

Нічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

5 О , Ассур, жезл гнева Моего! и бич в руке его--Мое негодование!

Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!

6 Я пошлю его против народа нечестивого и против народа гнева Моего, дам ему повеление ограбить грабежом и добыть добычу и попирать его, как грязь на улицах.

На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.

7 Н о он не так подумает и не так помыслит сердце его; у него будет на сердце--разорить и истребить немало народов.

Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!

8 И бо он скажет: 'не все ли цари князья мои?

Бо говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?

9 Х алне не то же ли, что Кархемис? Емаф не то же ли, что Арпад? Самария не то же ли, что Дамаск?

Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?

10 Т ак как рука моя овладела царствами идольскими, в которых кумиров более, нежели в Иерусалиме и Самарии, --

Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,

11 т о не сделаю ли того же с Иерусалимом и изваяниями его, что сделал с Самариею и идолами ее?'

то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?

12 И будет, когда Господь совершит все Свое дело на горе Сионе и в Иерусалиме, скажет: посмотрю на успех надменного сердца царя Ассирийского и на тщеславие высоко поднятых глаз его.

І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!

13 О н говорит: 'силою руки моей и моею мудростью я сделал это, потому что я умен: и переставляю пределы народов, и расхищаю сокровища их, и низвергаю с престолов, как исполин;

Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!

14 и рука моя захватила богатство народов, как гнезда; и как забирают оставленные в них яйца, так забрал я всю землю, и никто не пошевелил крылом, и не открыл рта, и не пискнул'.

І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав...

15 В еличается ли секира пред тем, кто рубит ею? Пила гордится ли пред тем, кто двигает ее? Как будто жезл восстает против того, кто поднимает его; как будто палка поднимается на того, кто не дерево!

Чи буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!

16 З а то Господь, Господь Саваоф, пошлет чахлость на тучных его, и между знаменитыми его возжет пламя, как пламя огня.

Зате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою полум'я буде палати, немов би пожар!

17 С вет Израиля будет огнем, и Святый его--пламенем, которое сожжет и пожрет терны его и волчцы его в один день;

І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день!

18 и славный лес его и сад его, от души до тела, истребит; и он будет, как чахлый умирающий.

І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий,

19 И остаток дерев леса его так будет малочислен, что дитя в состоянии будет сделать опись.

і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!

20 И будет в тот день: остаток Израиля и спасшиеся из дома Иакова не будут более полагаться на того, кто поразил их, но возложат упование на Господа, Святаго Израилева, чистосердечно.

І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.

21 О статок обратится, остаток Иакова--к Богу сильному.

Рештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога.

22 И бо, хотя бы народа у тебя, Израиль, столько, сколько песку морского, только остаток его обратится; истребление определено изобилующею правдою;

Бо коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибіль призначена є, щоб виповнилась справедливість,

23 и бо определенное истребление совершит Господь, Господь Саваоф, во всей земле.

бо виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі.

24 П осему так говорит Господь, Господь Саваоф: народ Мой, живущий на Сионе! не бойся Ассура. Он поразит тебя жезлом и трость свою поднимет на тебя, как Египет.

Тому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській.

25 Е ще немного, очень немного, и пройдет Мое негодование, и ярость Моя на истребление их.

Бо мало ще, трохи побуде, та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх!

26 И поднимет Господь Саваоф бич на него, как во время поражения Мадиама у скалы Орива, или как на море жезл, и поднимет его, как на Египет.

І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет!

27 И будет в тот день: снимется с рамен твоих бремя его, и ярмо его--с шеи твоей; и распадется ярмо от тука.

І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з-над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!

28 О н идет на Аиаф, проходит Мигрон, в Михмасе складывает свои запасы.

Він прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.

29 П роходят теснины; в Геве ночлег их; Рама трясется; Гива Саулова разбежалась.

Перейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.

30 В ой голосом твоим, дочь Галима; пусть услышит тебя Лаис, бедный Анафоф!

Заголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!

31 М адмена разбежалась, жители Гевима спешат уходить.

Мадмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають...

32 Е ще день простоит он в Нове; грозит рукою своею горе Сиону, холму Иерусалимскому.

Ще сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму.

33 В от, Господь, Господь Саваоф, страшною силою сорвет ветви дерев, и величающиеся ростом будут срублены, высокие--повержены на землю.

Ось Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені.

34 И посечет чащу леса железом, и Ливан падет от Всемогущего.

І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!