1 П еред праздником Пасхи Иисус, зная, что пришел час Его перейти от мира сего к Отцу,, возлюбив Своих сущих в мире, до конца возлюбил их.

Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.

2 И во время вечери, когда диавол уже вложил в сердце Иуде Симонову Искариоту предать Его,

Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,

3 И исус, зная, что Отец все отдал в руки Его, и что Он от Бога исшел и к Богу отходит,

то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

4 в стал с вечери, снял одежду и, взяв полотенце, препоясался.

устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.

5 П отом влил воды в умывальницу и начал умывать ноги ученикам и отирать полотенцем, которым был препоясан.

Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.

6 П одходит к Симону Петру, и тот говорит Ему: Господи! Тебе ли умывать мои ноги?

І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?

7 И исус сказал ему в ответ: что Я делаю, теперь ты не знаешь, а уразумеешь после.

Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.

8 П етр говорит Ему: не умоешь ног моих вовек. Иисус отвечал ему: если не умою тебя, не имеешь части со Мною.

Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.

9 С имон Петр говорит Ему: Господи! не только ноги мои, но и руки и голову.

До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!

10 И исус говорит ему: омытому нужно только ноги умыть, потому что чист весь; и вы чисты, но не все.

Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.

11 И бо знал Он предателя Своего, потому сказал: не все вы чисты.

Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.

12 К огда же умыл им ноги и надел одежду Свою, то, возлегши опять, сказал им: знаете ли, что Я сделал вам?

Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?

13 В ы называете Меня Учителем и Господом, и правильно говорите, ибо Я точно то.

Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.

14 И так, если Я, Господь и Учитель, умыл ноги вам, то и вы должны умывать ноги друг другу.

А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.

15 И бо Я дал вам пример, чтобы и вы делали то же, что Я сделал вам.

Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.

16 И стинно, истинно говорю вам: раб не больше господина своего, и посланник не больше пославшего его.

Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.

17 Е сли это знаете, блаженны вы, когда исполняете.

Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

18 Н е о всех вас говорю; Я знаю, которых избрал. Но да сбудется Писание: ядущий со Мною хлеб поднял на Меня пяту свою.

Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!

19 Т еперь сказываю вам, прежде нежели сбылось, дабы, когда сбудется, вы поверили, что это Я.

Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.

20 И стинно, истинно говорю вам: принимающий того, кого Я пошлю, Меня принимает; а принимающий Меня принимает Пославшего Меня.

Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!

21 С казав это, Иисус возмутился духом, и засвидетельствовал, и сказал: истинно, истинно говорю вам, что один из вас предаст Меня.

Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...

22 Т огда ученики озирались друг на друга, недоумевая, о ком Он говорит.

І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.

23 О дин же из учеников Его, которого любил Иисус, возлежал у груди Иисуса.

При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.

24 Е му Симон Петр сделал знак, чтобы спросил, кто это, о котором говорит.

От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?

25 О н, припав к груди Иисуса, сказал Ему: Господи! кто это?

І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?

26 И исус отвечал: тот, кому Я, обмакнув кусок хлеба, подам. И, обмакнув кусок, подал Иуде Симонову Искариоту.

Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...

27 И после сего куска вошел в него сатана. Тогда Иисус сказал ему: что делаешь, делай скорее.

За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...

28 Н о никто из возлежавших не понял, к чему Он это сказал ему.

Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.

29 А как у Иуды был ящик, то некоторые думали, что Иисус говорит ему: купи, что нам нужно к празднику, или чтобы дал что-- нибудь нищим.

А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.

30 О н, приняв кусок, тотчас вышел; а была ночь.

А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.

31 К огда он вышел, Иисус сказал: ныне прославился Сын Человеческий, и Бог прославился в Нем.

Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.

32 Е сли Бог прославился в Нем, то и Бог прославит Его в Себе, и вскоре прославит Его.

Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!

33 Д ети! недолго уже быть Мне с вами. Будете искать Меня, и, как сказал Я Иудеям, что, куда Я иду, вы не можете придти, и вам говорю теперь.

Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.

34 З аповедь новую даю вам, да любите друг друга; как Я возлюбил вас, и вы да любите друг друга.

Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!

35 П о тому узнают все, что вы Мои ученики, если будете иметь любовь между собою.

По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.

36 С имон Петр сказал Ему: Господи! куда Ты идешь? Иисус отвечал ему: куда Я иду, ты не можешь теперь за Мною идти, а после пойдешь за Мною.

А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.

37 П етр сказал Ему: Господи! почему я не могу идти за Тобою теперь? я душу мою положу за Тебя.

Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!

38 И исус отвечал ему: душу твою за Меня положишь? истинно, истинно говорю тебе: не пропоет петух, как отречешься от Меня трижды.

Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...