1 N ow before the feast of the passover, Jesus knowing that his hour was come that he should depart out of this world unto his Father, having loved his own that were in the world, he loved them unto the end.

Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.

2 A nd during supper, the devil having already put into the heart of Judas Iscariot, Simon's son, to betray him,

Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,

3 J esus, knowing that the Father had given all the things into his hands, and that he came forth from God, and goeth unto God,

то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

4 r iseth from supper, and layeth aside his garments; and he took a towel, and girded himself.

устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.

5 T hen he poureth water into the basin, and began to wash the disciples' feet, and to wipe them with the towel wherewith he was girded.

Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.

6 S o he cometh to Simon Peter. He saith unto him, Lord, dost thou wash my feet?

І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?

7 J esus answered and said unto him, What I do thou knowest not now; but thou shalt understand hereafter.

Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.

8 P eter saith unto him, Thou shalt never wash my feet. Jesus answered him, If I wash thee not, thou hast no part with me.

Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.

9 S imon Peter saith unto him, Lord, not my feet only, but also my hands and my head.

До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!

10 J esus saith to him, He that is bathed needeth not save to wash his feet, but is clean every whit: and ye are clean, but not all.

Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.

11 F or he knew him that should betray him; therefore said he, Ye are not all clean.

Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.

12 S o when he had washed their feet, and taken his garments, and sat down again, he said unto them, Know ye what I have done to you?

Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?

13 Y e call me, Teacher, and, Lord: and ye say well; for so I am.

Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.

14 I f I then, the Lord and the Teacher, have washed your feet, ye also ought to wash one another's feet.

А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.

15 F or I have given you an example, that ye also should do as I have done to you.

Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.

16 V erily, verily, I say unto you, a servant is not greater than his lord; neither one that is sent greater than he that sent him.

Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.

17 I f ye know these things, blessed are ye if ye do them.

Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

18 I speak not of you all: I know whom I have chosen: but that the scripture may be fulfilled: He that eateth my bread lifted up his heel against me.

Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!

19 F rom henceforth I tell you before it come to pass, that, when it is come to pass, ye may believe that I am he.

Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.

20 V erily, verily, I say unto you, he that receiveth whomsoever I send receiveth me; and he that receiveth me receiveth him that sent me.

Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!

21 W hen Jesus had thus said, he was troubled in the spirit, and testified, and said, Verily, verily, I say unto you, that one of you shall betray me.

Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...

22 T he disciples looked one on another, doubting of whom he spake.

І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.

23 T here was at the table reclining in Jesus' bosom one of his disciples, whom Jesus loved.

При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.

24 S imon Peter therefore beckoneth to him, and saith unto him, Tell us who it is of whom he speaketh.

От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?

25 H e leaning back, as he was, on Jesus' breast saith unto him, Lord, who is it?

І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?

26 J esus therefore answereth, He it is, for whom I shall dip the sop, and give it him. So when he had dipped the sop, he taketh and giveth it to Judas, the son of Simon Iscariot.

Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...

27 A nd after the sop, then entered Satan into him. Jesus therefore saith unto him, What thou doest, do quickly.

За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...

28 N ow no man at the table knew for what intent he spake this unto him.

Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.

29 F or some thought, because Judas had the bag, that Jesus said unto him, Buy what things we have need of for the feast; or, that he should give something to the poor.

А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.

30 H e then having received the sop went out straightway: and it was night.

А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.

31 W hen therefore he was gone out, Jesus saith, Now is the Son of man glorified, and God is glorified in him;

Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.

32 a nd God shall glorify him in himself, and straightway shall he glorify him.

Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!

33 L ittle children, yet a little while I am with you. Ye shall seek me: and as I said unto the Jews, Whither I go, ye cannot come; so now I say unto you.

Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.

34 A new commandment I give unto you, that ye love one another; even as I have loved you, that ye also love one another.

Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!

35 B y this shall all men know that ye are my disciples, if ye have love one to another.

По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.

36 S imon Peter saith unto him, Lord, whither goest thou? Jesus answered, Whither I go, thou canst not follow now; but thou shalt follow afterwards.

А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.

37 P eter saith unto him, Lord, why cannot I follow thee even now? I will lay down my life for thee.

Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!

38 J esus answereth, Wilt thou lay down thy life for me? Verily, verily, I say unto thee, The cock shall not crow, till thou hast denied me thrice.

Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...